Красиві цифри vs реальність: Київрада затвердила звіт про виконання Стратегії розвитку столиці у 2025 році
Столична влада затвердила звіт про виконання Стратегії розвитку Києва в 2025 році. Серед іншого, з підготовлених документів стало відомо, що в минулому році ступінь зношеності водопровідних мереж міста становив 69% (на 0,7% менше, ніж у 2024-ому), каналізаційних мереж – 64,2% (на 0,8% більше, ніж у 2024-ому), а ступінь зношеності рухомого складу наземного громадського транспорту – 44,3% (в 2024 році цей показник складав 56,3%). При цьому, частка незаконних тимчасових споруд для підприємницької діяльності (ТС, кіоски, МАФи) в Києві нібито зменшилася до 21,2%, а частка самовільно встановлених рекламних засобів зросла до 17%. Разом з тим, у КМДА похвалилися, що середньомісячна зарплата у столиці минулоріч складала 38,9 тис. гривень при плані 31,7 тис. А ось з зарплатами “бюджетників” (зокрема, “освітян” і працівників галузі культури) не все так “радісно”: вони не просто заробляють менше – рівень їхніх доходів навіть “не дотягнув” до запланованих міською владою показників.
Як стало відомо КВ, під час пленарного засідання столичної міськради, яке відбулося 1 жовтня 2026-го, депутатський корпус затвердив моніторингові звіти за 2025 рік про реалізацію Стратегії розвитку Києва до 2027 року та про виконання Плану заходів на 2025–2027 роки з реалізації цієї Стратегії.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-135 від 19 лютого 2026 року виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за ухвалення цього документу проголосували 64 народних обранці.
Яким був для столиці 2025 рік
Звіт традиційно містить досить багато інформації про індикатори результативності різних напрямів життєдіяльності столиці. Йдеться про статистичні показники, які в першу чергу демонструють, яким чином проєкти за різними напрямами впливають на комфортність життя мешканців Києва та відповідність інфраструктури міста раніша затвердженим планам.
Першою стратегічною ціллю, яка була визначена міською владою у звіті, є “Підвищення безпеки та якості життя мешканців та мешканок Києва”. За цим напрямом вже традиційно було зафіксовано низку цікавих даних.
Так, минулоріч 573,5 тис. киян пройшли підготовку до національного спротиву при плані у 450 тис. осіб. Для порівняння, у 2023 році ця цифра дорівнювала 416 тис., а у 2024 році – 250,27 тис. В 2027 році до цієї підготовки планується залучити 500 тис. осіб. Також у звіті зазначається, що у 2025-ому 80% території Києва було охоплено модернізованою системою оповіщення, тоді як Стратегією передбачена цифра 70%. У 2027 році цей показник має становити 100%. Серед інших “безпекових пунктів” цікавим є індикатор щодо кількості об’єктів комунальної власності, які охороняє КО “Муніципальна охорона”. У 2025-ому їх нараховувалося 1355, що більше і показника за 2024-ій (1329), і плану на 2025-ий (1275). У свою чергу план на 2027 рік становить 1410 об’єктів.
Читайте: Депутат Вітренко в Київраді: “Муніципальна охорона” забирає з бюджету столиці забагато
Цікавими є і пункти, які описують сфери столичного житлово-комунального господарства (ЖКГ), дорожньо-транспортної інфраструктури та інших суміжних напрямів розвитку міста. Наприклад, у 2025 році ступінь зношеності водопровідних мереж становив 69% (на 0,7% менше, ніж у 2024-ому, і на 4% більше, ніж планувалося в 2025-ому), а каналізаційних мереж – 64,2% (на 0,8% більше, ніж у 2024-ому, і на 5,2% більше, ніж планувалося в 2025-ому). А ось протяжність нових теплових мереж, прокладених за сучасними технологіями, була більшою, ніж планувалося: у 2024 році цей показник дорівнював 10,5 км, тоді як у 2024-ому було 2,37 км, а в 2025-ому планувалося 1,6 км.
У свою чергу, середній рівень зношеності рухомого складу наземного громадського транспорту минулоріч складав 44,3% – йдеться, вочевидь, про комунальні автобуси, тролейбуси і трамваї. При цьому, в 2024 році цей показник складав 56,3%, а в 2025 році мав складати менше 25%, що, вочевидь, є майже недосяжним результатом для міської влади, зважаючи на не надто високу активність щодо закупівлі нового транспорту.
Також уточнюється, що 89,4% одиниць наземного громадського транспорту були пристосовані для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп (84,7% у 2024 році, план на 2025-ий – 87%). Але і цей пункт не є показовим, адже, найімовірніше, не враховує статистику по приватним маршруткам, які більш ніж очевидно мають набагато менший відсоток оснащеності відповідними засобами для цих категорій пасажирів.
Крім того, на 100 тис. населення Києва минулоріч “припадало” 10 км велосипедних доріжок, що на 2,9 км більше, ніж було в 2024 році, але на 2,1 км менше, ніж планувалося в 2025-ому. Також у звіті зазначається, що минулоріч 27,9% наземних переходів були обладнані світлофорами (у 2024-ому – 28,3%, план на 2025-ий – 40%).
Показовими є і цифри, які демонструють тенденції у напрямі екології. Так, минулоріч частка зелених насаджень у місті становила 49,8%, а частка територій та об’єктів природно-заповідного фонду від площі міста складала 26,1%. При цьому, показники за 2024 рік та заплановані цифри на 2025 рік є ідентичними або майже ідентичними. Тобто, вочевидь, відповідні пункти приписувалися чиновниками так, щоб продемонструвати якусь стабільність у цьому напрямі.
А ось цифри щодо територій, які плануються до заповідання (для них розробляється документація із землеустрою щодо організації та встановлення меж), є ще більш цікавими. Виявляється, що у 2025 році цей показник дорівнював 37,6%, тоді як у 2024-ому було 966,1 га, а у 2025-ому планувалося 150 га. Щоправда, скільки по факту буде створено заповідних зон та коли це буде зроблено, поки що є риторичним питанням.
Крім того, у документі зазначається, що частка термічно оброблених побутових відходів від загального обсягу минулоріч становила 12% (таким чином планові показники були виконані, а у 2024 році вона дорівнювала 11%), а частка роздільно зібраних твердих побутових відходів від загального обсягу такого “сміття” – 8% (цей показник також було виконано, у 2024 році він становив 6%).
Також наведено чимало цифр і стосовно того, у якому стані перебуває сфера освіти столиці. Зокрема, уточнюється, що 93% закладів освіти були обладнані найпростішими укриттями і захисними спорудами цивільного захисту (план на 2025 рік – 90%, у 2024-ому було обладнано 91,3%). А ось по рівню охоплення дітей дошкільного віку комунальними закладами дошкільної освіти міська влада “не дотягує” як мінімум два роки поспіль: у 2024 році відсоток забезпечення складав 44,5%, у 2025 році – 47%, а план на минулий рік складав 52%.
Крім того, у звіті є чимало даних стосовно того, як розвивалися в столиці бізнес та ринок праці. Наприклад, зазначається, що частка незаконних тимчасових споруд для підприємницької діяльності (ТС, кіоски, МАФи) у 2025 році складала 21,2% від загальної кількості таких споруд. При цьому, в 2024 році їх нараховувалося 25,47%%, а план на 2025 рік становить менше 8,2%. А ось частка самовільно встановлених рекламних засобів минулоріч складала менше 17%, що якраз дорівнює плановим показникам (у 2024 році їх було менше – 16,4%).
У звіті є і дані щодо зайнятості населення та рівня зарплат. Так, рівень безробіття киян у віці від 15 до 70 років (за методологію МОП) минулоріч складав 7,1%. При цьому, план на 2025-ий складав 11,4%, а дані щодо 2024-го у міської влади були відсутні через те, що таку інформацію не оприлюднювали органи державної статистики. А ось середньомісячна номінальна зарплата киян у 2025 році дорівнювала 38,9 тис. гривень, тоді як у 2024-ому становила 31,6 тис., а у 2025-ому мала дорівнювати 31,7 тис.
Разом з тим, з зарплатами “бюджетників” минулоріч було не все так “радісно”. Наприклад, співвідношення середньомісячної зарплати працівників комунальних закладів культури до середньомісячної зарплати по Києву минулоріч складало 78,3% (план – 78,6%), а таке ж співвідношення у “освітян” дорівнювало 70% (план – більше 79%). Тобто, їм не просто платять на десятки відсотків менше – їхні зарплати навіть не відповідають плановим показникам від міської влади
Що таке Стратегія розвитку Києва
Нагадаємо, що Стратегію розвитку Києва до було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, а протягом 2015-2024 років в цей документ вносились деякі зміни. Спочатку вона була розрахована на період до 2025 року, але, відповідно до коригувань, ухвалених рішенням Київради №414/10222 від 5 грудня 2024-го, міська влада продовжила термін реалізації Стратегії до кінця 2027 року. Затвердження таких Стратегій є вимогою законодавства – порядок їх розробки та реалізації регулюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
Читайте: В Києві затвердили стратегію розвитку міста до 2027 року
Формально, Стратегія розвитку Києва – це головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Тому Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію цієї Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків.
При цьому, раз на кілька років Київрада затверджує Плани виконання цієї Стратегії. Зокрема, у 2020 році міська влада ухвалила план на 2020-2023 роки, наприкінці 2023-го продовжила його ще й на 2024-ий, а у 2025 році була ще одна “пролонгація” – на 2025-2027 роки.
Ще до повномасштабної війни громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них.
Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева
Разом з тим, столична влада мала очевидні проблеми з реалізацією Стратегії розвитку Києва ще до 2022-го. Зокрема, згідно зі звітом за 2021 рік, тоді мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва пояснило діючим у 2021 році коронавірусним карантином та браком коштів (КМДА інформувала, що на реалізацію проєктів Стратегії нібито було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури особисто контролює Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВладаИсточник: Киев власть
Поделиться