Кремль відповів Трампу: "Перемир’я можливе, але на їхніх умовах

Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.

Росія погодилася на триденне припинення вогню, оголошене президентом США Дональдом Трампом, однак Кремль одразу додав, що не буде ініціатором жодних кроків. Дмитро Пєсков заявив, що «відповідальність лежить на Києві», тим самим переклавши тягар рішень на Україну.

Після заяви Трампа про триденне перемир’я з 8 по 10 травня, яке мало символічно збігатися з Днем пам’яті та перемоги над нацизмом, Кремль зробив свою відповідь. Дмитро Пєсков підтвердив, що Росія «не заперечує» проти паузи, але наголосив, що Москва не буде першою, хто зробить крок до її реалізації.

За словами Пєскова, «ініціатива має виходити від Києва», адже саме Україна, на думку Кремля, «зірвала попередні домовленості». Така позиція вкотре демонструє тактику Москви: погоджуватися на перемир’я лише формально, але перекладати відповідальність на іншу сторону.

Аналітики зазначають, що відповідь Кремля є типовою дипломатичною грою. Росія намагається показати світові готовність до діалогу, але водночас залишає собі простір для маневру. Це дозволяє Москві уникати звинувачень у зриві перемир’я, водночас продовжуючи агресивну політику.

У Києві ж наголошують, що будь-яке перемир’я має сенс лише тоді, коли Росія справді припиняє атаки. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова дотримуватися домовленостей, але «не дозволить Кремлю використати паузу для перегрупування».

Таким чином, відповідь Кремля на ініціативу Трампа стала черговим підтвердженням: Росія не шукає миру, а лише намагається контролювати порядок денний, перекладаючи відповідальність на Україну та зберігаючи простір для нових атак.

Ця історія показує, що навіть оголошене перемир’я не може стати гарантією миру, якщо одна зі сторін використовує його як політичний інструмент. Для України це ще один виклик у боротьбі за справжнє припинення війни.