КРИМІНАЛЬНІ ІСТОРІЇ. Фальшивий іноземець

Можна тільки дивуватися, наскільки винахідливими і креативними були станиславівські шахраї.

Їм би спрямувати свою вигадливість у якесь корисне русло, проте вони використовували її, щоб без особливого клопоту і важкої праці привласнювати чужі гроші. Так, у серпні 1928 року станиславівська преса повідомила про двох молодиків – Бернарда Зельтера і Яна Проціва, які були затятими любителями детективів та пригодницьких фільмів, пише Західний кур’єр.

Ян Проців, очевидно, ще й володів непоганими акторськими здібностями, бо вдавав із себе чеха, який нещодавно приїхав до Польщі. Каліченою польською мовою він звертався до перехожих на вулиці і скаржився на те, що його як іноземця постійно обдурюють, бо він зовсім не розбирається у місцевих грошах.

Люди співчували йому, витягали з гаманців гроші, показували, як вони виглядають і пояснювали, що можна купити за ту чи іншу купюру. Аж тут з’являвся другий актор цього фарсу – Бернард Зельтер, який блискавично вихоплював з руки перехожого купюру і втікав.

Саме так пара шахраїв ошукала такого собі Владислава Галяревича, вкравши в нього 20 злотих. Проте цей пан звернувся до поліції, яка належно оцінила креативність пари друзів, проте все ж відправила їх за ґрати. Очевидно, детективи і пригодницькі фільми підказали молодикам чимало ідей для шахрайських оборудок, але в реальному житті фінал таких історій далеко не завжди буває щасливим для злочинців.

Підготувала Олена БУЧИК