КСУ розглядає скаргу щодо норми про повну матеріальну відповідальність військовослужбовців за діяння з ознаками кримінального правопорушення
Другий сенат Конституційного Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Черкаського Юрія Леонідовича.
У КСУ повідомили, що суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 4 частини першої статті 6 Закону України „Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі“ від 3 жовтня 2019 року № 160–ІХ.
Відповідно до оспорюваного положення Закону особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі „вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення“.
Як зазначила суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
Наказом командира військової частини Черкаському Ю.Л. було оголошено сувору догану із притягненням до повної матеріальної відповідальності.
Заявник оскаржив цей наказ до Запорізького окружного адміністративного суду. Суд задовольнив позовні вимоги частково: скасував наказ командира в частині оголошення підполковнику Черкаському Ю.Л. суворої догани, а в задоволенні решти вимог – відмовив. Проте апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовив.
Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення судів – без змін. У постанові Верховний Суд зокрема зазначив, що „посилання скаржника на те, що розмір шкоди визначено шляхом розподілу між кількома особами без встановлення точного індивідуального ступеня вини кожної з них, не спростовує правомірності висновків судів. Положення пункту 3 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України <…> не містять вимоги щодо обов’язкового визначення математично точного співвідношення вини кожного учасника у випадку спільного спричинення шкоди. Водночас судами встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді командира військової частини, надавав незаконні розпорядження щодо оформлення фіктивних шляхових листів та створив умови для безпідставного списання пального, що перебуває у прямому причинному зв`язку із заподіяною шкодою“.
На думку заявника, окремі положення Закону, що застосовані в остаточному судовому рішенні, дозволяють адміністративному органу самостійно констатувати наявність у діях особи „ознак кримінального правопорушення“ та застосовувати до неї каральний захід. Такі дії фактично заміщують повноваження органів кримінальної юстиції та суду, які є єдиними уповноваженими суб’єктами щодо встановлення кримінальної протиправності діяння.
Галина Юровська зазначила, що для забезпечення об’єктивного і повного розгляду справи будуть направлені листи-запити до органів державної влади і наукових установ щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей, які надійдуть, буде поінформовано суддів на закритих частинах пленарних засідань. Суддя також додала, що в матеріалах справи наявні відповіді про надання інформації за запитами Черкаського Ю.Л. від Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України Міністерства оборони України.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
