Куди йдуть гроші з концерту: як працює квитковий бізнес в Україні

Квитки на концерти в Україні дорожчають приблизно на 10–12% щороку. Водночас у 2026 році глядачі стали обережніше витрачати гроші на розваги, а безпекові ризики додатково впливають на продажі. При цьому витрати організаторів зростають швидше за купівельну спроможність аудиторії, тому навіть концерт із хорошими продажами не завжди приносить прибуток. Dilo розібралося, з чого складається ціна квитка, яка частина виручки залишається організатору та які концерти сьогодні збирають найбільше глядачів.

Ціну визначає організатор

Ціну квитка встановлює організатор, а не квитковий оператор, пояснив засновник Concert.ua Дмитро Феліксов. Вона залежить від економіки конкретної події: гонорару артиста, вартості майданчика й продакшну, команди, логістики, маркетингу, податків та очікуваної кількості глядачів.

Продюсер гурту Tember Blanche, співзасновник YouTube-каналу "Звучить!" та член авторської ради ГО УААСП Влад Лагода додав до цього переліку цільову аудиторію, а також тип і розмір майданчика. У вартість квитка закладають і прибуток, який організатор планує отримати від концерту.

Цінові категорії залежать від місця в залі. Для подій із високим попитом ціна може змінюватися під час кампанії: спершу діють квитки early bird за привабливішою ціною, потім наступні категорії дорожчають у процесі продажу. Якщо ажіотажу немає, ціна протягом кампанії змінюється рідко, зазначив Феліксов.

Як ділиться виручка

Універсальної формули для умовних 1000 грн не існує. За словами Феліксова, організатор отримує виручку від продажу квитків і з неї фінансує весь бюджет: гонорар артиста, оренду майданчика, оплату підрядників.

Лагода описав порядок так: спершу покриваються всі витрати, і лише потім прибуток ділять між артистом та організатором. За стандартних ринкових умов розподіл становить 70/30 на користь команди артиста. Іноді артист має гарантований гонорар незалежно від кількості проданих квитків. Тоді гонорар стає частиною витрат, а весь прибуток отримує організатор. Навіть якщо подія збиткова, майданчик і квитковий оператор усе одно отримують свої гроші.

Скільки заробляє квитковий оператор

Оператор має два джерела доходу: агентську винагороду та сервісний збір. За словами Феліксова, типова агентська винагорода становить близько 6-8%. Сервісний збір зазвичай коливається в межах 5-9% і залежить від розміру винагороди та умов договору.

Лагода з власного досвіду називає ширший діапазон. За його словами, комісія квиткового оператора становить від 2% до 10% від вартості квитка, встановленої організатором. Окремо покупець сплачує сервісний збір, який зазвичай становить приблизно стільки ж.

Оператор отримує гроші не лише за "видачу квитка". Феліксов пояснив, що збір покриває технологічну платформу, платежі, підтримку глядача та інші сервіси, пов'язані з транзакцією. Лагода звернув увагу ще на одну цінність: оператори мають базу контактів людей, які ходять на концерти, і можуть ефективніше налаштовувати таргетовану рекламу.

Найбільші витрати самого оператора, за словами Феліксова, це маркетинг і команда. Далі йдуть розробка й підтримка платформи, еквайринг, customer support, CRM, аналітика та кібербезпека. "Фактично сучасний оператор — це одночасно технологічна, маркетингова і сервісна компанія", — сказав він.

З чого складається бюджет концерту

Лагода навів структуру витрат на прикладі туру Tember Blanche, який триває зараз. За його словами, для інших турів і концертів частки приблизно такі самі:

• оренда майданчика — 27%;
• команда — 24%;
• промо — 19,5%;
• оренда апаратури — 16%;
• логістика та побут — 13,5%.

Скільки квитків треба продати

Точка беззбитковості зазвичай припадає на 35-50% залу, розповів Лагода. Найбільше на неї впливає розмах продакшну: чим більше музикантів, світла й техніки, тим дорожче. Другий фактор — логістика. Київському артисту у Києві достатньо продати менший відсоток залу, ніж, наприклад, у Львові, куди потрібно везти всю команду.

Трапляються й іміджеві концерти, які не покривають витрат навіть при аншлагу. Тоді організатори шукають спонсорів або свідомо йдуть у мінус. 

"Не завжди це заробіток", — зазначив Лагода.

Показовий приклад — концерт "2 СТОРОНИ" Сергія Жадана та Дениса Блощинського. Навіть sold out не гарантував покриття всіх витрат лише коштом квитків. 

Ринок у 2026 році

За оцінкою Феліксова, 2024-2025 роки стали періодом активного відновлення концертного ринку, а 2025-й був дуже сильним. У 2026-му тренд змінився: спершу настало природне охолодження попиту, а останнім часом його суттєво посилила безпекова ситуація. Ціни на квитки продовжують зростати, але собівартість подій часто росте ще швидше.

Лагода оцінює зміни ще песимістичніше й виокремлює три причини:

1. Здорожчання послуг. Через інфляцію, девальвацію гривні та дефіцит кадрів майданчики й прокатні компанії піднімають ціни. Організатори не можуть пропорційно підвищити вартість квитка, бо купівельна спроможність аудиторії падає.
2. Менше потенційних глядачів. Хтось долучається до Сил оборони, хтось виїжджає за кордон, для когось розважальні події не на часі, а хтось узагалі не виходить з дому.
3. Брак нових імен. За словами Лагоди, український музичний ринок "вариться сам у собі". Артистів, на яких готові йти люди, стає менше, а ті, що є, поступово втомлюють аудиторію.

Найкраще продаються концерти артистів зі сформованою аудиторією, яка регулярно відвідує їхні виступи, а також виконавців, інтерес до яких лише набирає обертів. Високий попит можуть мати й концерти артистів, які вже здобули популярність онлайн, але давно не виступали наживо.

За словами Феліксова, вирішальним є не стільки жанр, скільки унікальність події. Глядачі охочіше купують квитки на прем'єри, рідкісні виступи та спеціальні шоу, які дають конкретну причину піти на концерт саме зараз.