Куди йдуть бюджетні мільярди у 2026 році: на що держава витратила 2,97 трлн грн за 8 місяців
У січні–серпні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету становили 2,97 трлн грн. Лише за серпень держава витратила 396 млрд грн, а найбільша частина коштів – 1,84 трлн грн – була спрямована на безпеку й оборону.
«Судово-юридична газета» розібралася, що стоїть за цими цифрами, скільки коштів отримують головні розпорядники, на що витрачаються бюджетні мільярди та як частина грошей доходить до регіонів.
Коли йдеться про державний бюджет, великі цифри легко сприймати як одну величезну суму, яку держава просто розподіляє між міністерствами. Насправді бюджет значно складніший. Одні кошти йдуть безпосередньо на оборону, інші – на соціальні виплати, зарплати, медицину чи освіту.
Частина коштів передається місцевим бюджетам, частина використовується для закупівель, а ще окремо держава сплачує відсотки за своїми борговими зобов’язаннями. Тому відповідь на запитання куди пішли 2,97 трлн грн залежить від того, під яким кутом дивитися на бюджет.
Бюджетний кодекс України передбачає державний та місцеві бюджети як складові бюджетної системи, а бюджетні призначення визначають межі, в яких розпорядники можуть брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі.
За вісім місяців витратили майже 3 трлн грн
За даними Мінфіну, у січні–серпні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету становили 2,97 трлн грн. Для порівняння: це на 466,6 млрд грн, або 18,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Лише у серпні видатки становили 396 млрд грн. Але головна цифра – 1,84 трлн грн. Саме стільки за вісім місяців спрямували на безпеку й оборону. Це 62% усіх видатків загального фонду.
У серпні на цей напрям пішло 215,3 млрд грн. Тобто сьогодні більшість державних коштів концентрується саме навколо забезпечення обороноздатності країни.
Водночас решта бюджету продовжує фінансувати соціальні виплати, зарплати, медицину, освіту, роботу державних установ, місцеві бюджети та інші потреби.
Майже 1,15 трлн грн – на оплату праці
Найбільша стаття видатків, якщо дивитися на них за економічною класифікацією, – оплата праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями. За вісім місяців на це спрямували 1 143,8 млрд грн, або 38,5% усіх видатків загального фонду. У серпні – ще 150,2 млрд грн. У річному вимірі ця сума зросла на 149,4 млрд грн, або 15%, порівняно із січнем–серпнем 2025 року.
За цією цифрою стоять не просто зарплати чиновників. Йдеться про видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери з відповідними нарахуваннями.
Ще 474,6 млрд грн – на соціальні виплати
Друга велика частина видатків – соціальне забезпечення. За січень–серпень держава витратила на нього 474,6 млрд грн, або 16% загального обсягу видатків. У серпні – 63,7 млрд грн.
Мінфін зазначає, що ці кошти, зокрема, спрямовувалися на трансферт Пенсійному фонду для фінансування пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, соціальний захист дітей і сімей, допомогу громадянам у складних життєвих обставинах, а також субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг і придбання побутового палива.
Тобто значна частина державних видатків зрештою доходить до громадян у вигляді конкретних соціальних виплат.
452,9 млрд грн – підприємствам, установам та організаціям
Ще одна велика категорія – субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам та організаціям. За вісім місяців на це спрямували 452,9 млрд грн, або 15,2% загальних видатків. Причому саме ця категорія продемонструвала одне з найбільших зростань за рік – на 139,4 млрд грн, або 44,5%.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, кошти використовувалися для придбання товарів для потреб Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, забезпечення функціонування Національної установи розвитку, а також медичних заходів у межах окремих державних програм.
Ще 372,6 млрд грн – на товари та послуги
За товари і послуги держава за вісім місяців заплатила 372,6 млрд грн – це 12,5% усіх видатків загального фонду. У серпні – 53,7 млрд грн. І тут знову за однією цифрою ховаються зовсім різні потреби. Мінфін серед них називає військову техніку, озброєння, боєприпаси, продукцію оборонного призначення, засоби індивідуального захисту, пальне та продукти харчування для Збройних Сил та інших військових формувань і правоохоронних органів.
Водночас за цією ж економічною категорією проходять видатки на програму державних гарантій медичного обслуговування населення, які перераховує Національна служба здоров’я України. Тобто 372,6 млрд грн – це не видатки на оборону і не видатки на медицину як такі. Це кошти, класифіковані за способом їх використання – товари та послуги.
250,5 млрд грн держава витратила на обслуговування боргу
Окремий великий напрям обслуговування державного боргу. За вісім місяців на нього пішло 250,5 млрд грн, або 8,4% видатків загального фонду. Лише у серпні – 49,8 млрд грн.
За даними Мінфіну, порівняно з аналогічним періодом минулого року видатки на обслуговування боргу зросли на 17,2 млрд грн, або 7,4%.
Важливо розрізняти обслуговування і погашення боргу. Обслуговування – це насамперед сплата процентів та інших витрат, пов’язаних із борговими зобов’язаннями. Саме тому ця сума не означає, що держава за вісім місяців повернула кредиторам 250,5 млрд грн основного боргу.
Окремо Мінфін повідомляє, що за січень–серпень платежі з погашення державного боргу становили 391,2 млрд грн, а платежі з його обслуговування – 250,5 млрд грн.
200,4 млрд грн – місцевим бюджетам
Ще 200,4 млрд грн за січень–серпень держава спрямувала у вигляді трансфертів місцевим бюджетам. У серпні – 38,1 млрд грн. Ця цифра особливо важлива для розуміння того, як державні кошти зрештою опиняються на рівні областей і громад.
Бюджетна система включає також місцеві бюджети, а між державою та місцевим рівнем існують міжбюджетні відносини. При цьому трансферт не означає, що область або громада отримує гроші без будь-яких умов.
Конкретне призначення коштів залежить від виду трансферту та відповідних бюджетних рішень. У серпні уряд розподілив між місцевими бюджетами майже 2,3 млрд грн додаткової дотації.
Кошти отримали 179 бюджетів територіальних громад і 5 обласних бюджетів. Зокрема:
- Харківська область – 627,2 млн грн;
- Запорізька область – 520,1 млн грн;
- Донецька область – 409,6 млн грн;
- Дніпропетровська область – 314,8 млн грн;
- Сумська область – 206,8 млн грн.
Далі суми були меншими: Одеська область отримала 104,1 млн грн, Херсонська – 39,1 млн грн, Чернігівська – 33,5 млн грн, Миколаївська – 12,3 млн грн, Луганська – 6,1 млн грн.
Йдеться про конкретну додаткову дотацію, механізм якої враховує вплив війни на території та фінансову спроможність місцевих бюджетів.
За даними Мінфіну, під час розподілу враховували, зокрема, фактичні надходження ПДФО, податку на нерухоме майно, плати за землю, єдиного податку та податку на прибуток підприємств до обласних бюджетів.
Тобто в цьому випадку держава фактично намагається компенсувати частину фінансових диспропорцій, які виникли через війну.
Скільки припадає на головних розпорядників
Якщо перейти від економічної класифікації до програмної та відомчої, картина стає ще більш конкретною. За даними порталу Open Budget, за січень–липень 2026 року найбільший обсяг видатків припадав на Міністерство оборони України. Із передбачених на рік 3,91 трлн грн за сім місяців було профінансовано 1,91 трлн грн, тобто 48,96% річного плану.
На другому місці за обсягом видатків Міністерство внутрішніх справ України. Із річного плану в 611,4 млрд грн за січень–липень було використано 357,4 млрд грн, або 58,45%.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України за цей період профінансувало 253,4 млрд грн із передбачених на рік 466,3 млрд грн. Це становить 54,35% річного плану.
Далі йде Міністерство охорони здоров’я України: за сім місяців – 127,6 млрд грн із річного плану 254,2 млрд грн, або 50,17%.
Міністерство освіти і науки України за січень–липень використало 40,8 млрд грн із передбачених на рік 84,4 млрд грн. Виконання річного плану становило 48,32%.
У Міністерства розвитку громад та територій України фактичні видатки за цей період становили 30 млрд грн із річного плану 63,6 млрд грн, тобто 47,24%.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України профінансувало 24,7 млрд грн із передбачених 60,3 млрд грн – це 41,06% річного плану.
На Міністерство юстиції України припало 12,6 млрд грн видатків із 25,2 млрд грн річного плану – 50,04%.
Міністерство енергетики України за сім місяців використало 6,1 млрд грн із передбачених на рік 14,2 млрд грн, або 42,79%.
На Міністерство культури України за цей період припало 4,3 млрд грн із річного плану 12,8 млрд грн. Це 33,66%.
А Міністерство у справах ветеранів України профінансувало 3,2 млрд грн із передбачених 8,6 млрд грн – 37,2%.
Важливо зазначити, що йдеться про головних розпорядників за програмною класифікацією, а не про те, що саме міністерство витратило всі ці кошти на утримання свого апарату.
Наприклад, мільярди, які проходять за Міністерством оборони, включають фінансування значно ширшого кола потреб оборонного сектору. Аналогічно значна частина коштів, розпорядником яких є МОЗ, спрямовується не на адміністративні витрати самого міністерства, а на фінансування відповідних державних програм.
Чому деякі міністерства виконали менше половини річного плану
На перший погляд може здатися, що якщо за сім місяців використано, наприклад, 33% або 42% річного плану, то гроші просто не освоїли. Але видатки можуть бути нерівномірними. Частина закупівель або програм має сезонний характер, кошти можуть бути перерозподілені протягом року, а окремі платежі залежать від фактичного виконання договорів чи настання визначених бюджетною програмою умов.
Тому, наприклад, 33,66% виконання плану Мінкультури за сім місяців саме по собі не є доказом неефективності чи порушення. Так само 48,96% виконання плану Міноборони не означає, що половина коштів залишилася невикористаною у побутовому розумінні.
Доходи бюджету
За січень–серпень 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 2,29 трлн грн. У серпні – 227,8 млрд грн. Серед основних джерел надходжень у серпні Мінфін називає:
- 72,6 млрд грн податку на прибуток підприємств;
- 56,2 млрд грн ПДВ із ввезених товарів;
- 27,5 млрд грн внутрішнього ПДВ після врахування відшкодування;
- 26,8 млрд грн акцизу;
- 20,2 млрд грн ПДФО;
- 6,5 млрд грн рентної плати за користування надрами;
- 5,7 млрд грн ввізного та вивізного мита;
- 4,7 млрд грн дивідендів та частини чистого прибутку.
Водночас доходи бюджету – це не лише податки. За вісім місяців важливим джерелом стали міжнародні гранти – 569,6 млрд грн. Ще 146,1 млрд грн надійшло від перерахування частини прибутку Національного банку України.
Загалом за січень–серпень до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 3,6 трлн грн податків, зборів та інших платежів, а касові видатки державного бюджету становили 4,04 трлн грн, з яких 2,97 трлн грн – видатки загального фонду.
Державний бюджет має різні фонди та джерела фінансування, зокрема запозичення і грантові надходження, а також окремі операції з боргом.
Бюджет 2026 року добре показує, наскільки різними є потреби держави одночасно. З одного боку – 1,84 трлн грн на безпеку й оборону. Це найбільший за масштабом напрям видатків. З іншого – 1,14 трлн грн на оплату праці, 474,6 млрд грн на соціальне забезпечення, 372,6 млрд грн на товари та послуги, 250,5 млрд грн на обслуговування боргу і 200,4 млрд грн трансфертів місцевим бюджетам.
Ці суми показують різні сторони одного бюджету. За сухою цифрою 2,97 трлн грн стоїть не одна величезна бюджетна каса, а ціла система державних витрат: від оборони та виплат військовим до пенсій, соціальної допомоги, медицини, освіти, роботи державних установ і підтримки громад.
Із державного рівня кошти рухаються далі – до головних розпорядників, бюджетних програм, установ, підприємств, місцевих бюджетів та територіальних громад. Ці цифри показують не просто масштаби державних витрат, а структуру пріоритетів бюджету в умовах війни. Водночас сам обсяг фінансування ще не дає відповіді на запитання, наскільки ефективно використані кошти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
