«Культура для галочки»: донька Хурсенка звинуватила луцьких чиновників у зневазі до пам’яті батька
Марія Хурсенко, донька відомого волинського композитора та співака В'ячеслава Хурсенка, публічно обурилася підходом місцевих чиновників до організації заходів, приурочених до дня народження її батька.
На своїй сторінці у фейсбуці вона заявила про категоричну заборону проводити будь-які вечори пам'яті без її офіційного погодження.
За словами Марії Хурсенко, директорка Луцького палацу культури зателефонувала їй лише за два тижні до пам'ятної дати (1 червня) з пропозицією організувати захід. Водночас офіційну Постанову Верховної Ради України, куди внесено цю дату, було ухвалено ще 18 грудня 2025 року.
«У керівництва установи було пів року, щоб розробити концепцію і зв'язатися зі мною ще взимку. Натомість мені телефонують "на ходу" і пропонують зробити щось за 14 днів. Для галочки мені не потрібно», – наголосила донька митця.
Марія Хурсенко розповіла, що на особистій зустрічі їй спочатку запропонували локацію у фоє другого поверху Палацу культури, а після відмови – трансляцію архівних нарізок відео від Суспільного на сцені без чіткого сценарію чи режисури.
Через такий підхід вона офіційно заборонила Луцькому палацу культури та іншим місцевим установам використовувати ім'я батька для «чиновницьких звітів».
«Я категорично ЗАБОРОНЯЮ Луцькому палацу культури та будь-яким іншим місцевим установам проводити будь-які заходи чи вечори пам'яті В'ячеслава Хурсенка без мого офіційного погодження та письмового дозволу. Спроби зробити щось "для звіту" тягнутимуть за собою пряму юридичну відповідальність», – заявила Марія Хурсенко, додавши, що пам'ять про її батька має вшановуватися виключно на професійному та масштабному рівні.
Довідка:
В’ячеслав Хурсенко (1 червня 1966 – 22 жовтня 2009) – видатний український співак, композитор, автор-виконавець, чиє життя і творчість були нерозривно пов'язані з Луцьком. Він є уособленням цілої епохи в українській популярній музиці кінця 1990-х та початку 2000-х років.
Хурсенко здобув загальнонаціональну любов як автор і перший виконавець мегахітів, що стали класикою української естради: «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Кружляє пух». Його пісні вирізнялися глибоким ліризмом, витонченою мелодикою та особливим, щемливим баритоном. Попри шалену популярність у столиці та за кордоном, музикант не залишив рідне місто, жив і творив у Луцьку, де й похований у селищі Рокині неподалік обласного центру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: