Культура на батарейках і грантах: про що шепотілися музейники Миколаєва та Одеси

Представники провідних музейних та культурних інституцій Миколаєва зустрілися в Одесі з одеськими колегами для професійного нетворкінгу «без краваток». Фахівці обговорили практичні кейси виживання культури в умовах війни, залучення грантів, роботу з меценатами та безпеку колекцій. Про це у повідомленні від 14 липня 2026 року повідомила Платформа MY ART.

Професійний діалог музейників двох міст

У нетворкінговій зустрічі з боку Миколаєва взяли участь представники:

• Миколаївського обласного краєзнавчого музею;

• Миколаївського обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна;

• Музею суднобудування і флоту;

• Музею книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Одесу представляли фахівці з таких установ:

• Одеського національного художнього музею (ОНХМ);

• Одеського археологічного музею;

• Одеського музею західного і східного мистецтва.

Захід провела Платформа MY ART у співпраці з Агенцією розвитку Миколаєва. Зустріч відбулася в межах реалізації проєкту «Промислова спадщина Миколаївщини» за програмою MUSEUM FUTURES, яку впроваджують інституції RIBBON International та «Мистецький арсенал» у партнерстві з громадською організацією «Спільнота Мистецького арсеналу».

Складнощі фандрейзингу: 13 відмов на один грант

Головна зберігачка Одеського національного художнього музею Тетяна Токарчук поділилася досвідом роботи інституції у надскладний період, коли доводиться експериментувати та шукати нестандартні підходи. Вона наголосила, що залучення фінансування через гранти — це тривалий і складний процес, який вимагає специфічних навичок:

«Щоб отримати один позитивний результат, треба з десяток спроб. Минулого року статистика була такою: 13 відмов на один виграний проєкт. Коли ми врешті отримуємо грант, за цим стоїть величезна попередня робота. Дуже важливо володіти цією особливою "грантовою мовою", адже не можна просто написати "дайте нам гроші"».

Рушійною силою в цьому процесі, за словами Тетяни Токарчук, виступає молода та енергійна команда музею.

Клуб меценатів та поповнення колекцій у часи війни

Окрему увагу учасників привернув досвід роботи «Клубу Маразлі» — створеного при одеському музеї об'єднання підприємців та містян, які підтримують установу щорічними членськими внесками. За рахунок цієї синергії ОНХМ покриває нагальні господарські потреби (від реставраційних матеріалів до фарбування стін) і продовжує поповнювати фонди.

Як зазначила Тетяна Токарчук, наразі державні бюджетні кошти на придбання нових експонатів не виділяються, проте завдяки меценатам музей купує предмети мистецтва навіть під час війни:

«Наприклад, нещодавно ми в складчину придбали для музею роботу Олександра Ройтбурда "Статевий акт" 1997 року... Ми офіційно прописуємо колективне дарування із переліком імен усіх меценатів та внесків. Це надзвичайно важливо для історії. Через 100 років наші нащадки так само будуть шукати інформацію про тих, хто рятував та розвивав культуру сьогодні».

Ключові виклики: безпека, оцифрування та робота з дітьми

Під час нетворкінгу миколаївські та одеські фахівці обговорили низку спільних практичних проблем, спричинених воєнними діями:

• організація роботи під час повітряних тривог: адаптація виставкового простору, убезпечення відвідувачів та швидка евакуація до укриттів;

• збереження фондів: обмін практичними кейсами щодо евакуації колекцій та оцифрування експонатів для створення надійних цифрових архівів;

• психологічна підтримка: створення інтерактивних дитячих зон у музеях для творчого розвантаження дітей;

• фінансова стійкість: взаємодія з міжнародними донорами, залучення ресурсів на відбудову та розвиток, а також вивчення успішних кейсів роботи музейних крамниць як додаткового джерела фінансування інституцій.