Купують квартири при мінімальній зарплаті: Пендзин запропонував непрямий контроль витрат
В Україні склалася парадоксальна ситуація: як писав UkrainianWall, держава досі не має дієвого механізму, який би зіставляв офіційні доходи громадян із їхніми реальними витратами. Людина може роками отримувати мінімальну зарплату й водночас їздити на новому позашляховику, купувати нерухомість та поповнювати інвестиційний портфель — і жоден контролюючий орган цим не зацікавиться.
Такий стан речей, за словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, позбавляє українців будь-якого стимулу виходити з тіні й декларувати неофіційні заробітки. В етері Київ24 експерт наголосив: поки держава не навчиться ставити незручні запитання про походження коштів на дороговартісні покупки, система загального декларування залишатиметься фікцією.
Як це працює в інших країнах
У багатьох державах світу діє так званий непрямий метод контролю доходів. Схема проста: податкові органи автоматично фіксують великі придбання — нерухомість, автомобілі преміумкласу, пакети акцій, коштовності — і звіряють їхню вартість із задекларованими заробітками власника. Якщо людина з офіційним доходом у 10 тисяч гривень на місяць раптово купує квартиру за 3 мільйони, їй доведеться пояснити джерело походження цих грошей.
«У багатьох країнах людина з невисокою задекларованою зарплатою має пояснити, звідки взяла гроші на дороге авто, квартиру чи акції. Україні варто запровадити такий контроль за витратами», — підкреслив Пендзин. Ідеться не про тотальне стеження за кожним чеком у супермаркеті, а про фокусування на справді великих придбаннях, які вочевидь не відповідають офіційним статкам.
Чому загальне декларування не спрацювало
Україна вже кілька років намагається запустити систему загального декларування доходів, однак щоразу стикається з однією й тією самою проблемою: громадяни просто не бачать сенсу повідомляти державі про свої реальні заробітки. Без механізму верифікації — тобто без перехресної перевірки того, що людина задекларувала, і того, що вона фактично витрачає, — жоден масовий збір декларацій не дасть результату.
Пендзин наголосив: перш ніж вимагати від людей чесності, держава має створити інструменти, які роблять приховування доходів невигідним. Непрямий контроль витрат — один із таких інструментів. Він не потребує, щоб кожен українець заповнював багатосторінкову декларацію, натомість фокусується на тих, чий рівень споживання явно перевищує офіційні доходи.
Що зміниться для звичайних українців
Експерт підкреслив: механізм непрямого контролю не зачепить переважну більшість громадян, які живуть у межах своїх офіційних заробітків. Під питання потраплять лише ті, хто демонструє значний розрив між доходами й витратами — купує елітну нерухомість, дорогі автомобілі, яхти або здійснює великі інвестиції за кордоном, маючи при цьому скромну білу зарплату.
Запровадження такого контролю, на думку Пендзина, могло б стати потужним джерелом наповнення бюджету без підвищення податкових ставок. Адже виведення з тіні хоча б частини неоподаткованих доходів автоматично збільшить надходження до державної скарбниці — без додаткового фіскального тиску на законослухняних платників.
Як працює непрямий контроль: ключові принципи
Непрямий метод передбачає не суцільну перевірку всіх громадян, а ризик-орієнтований підхід. Податкова отримує дані про реєстрацію великих активів — від Державного реєстру речових прав, сервісних центрів МВС, банків — і автоматично зіставляє їх із поданою звітністю. Якщо система фіксує невідповідність, запускається процедура камеральної перевірки: громадянину надсилають запит із пропозицією пояснити джерело коштів. У разі відсутності переконливої відповіді — донарахування податків і штрафні санкції.
Раніше UkrainianWall писав: гроші на два фронти: як власник Favbet Андрій Матюха заробляє в Криму та фінансує бюджет рф.
Ми вже повідомляли: сплатив податки на 10 млн — уникнув криміналу: БЕБ готує механізм для бізнесу.