«Кузьма: Страшно веселий»: у Луцьку відбувся показ фільму про легендарного музиканта. Фото

У Луцьку відбувся презентаційний показ біографічного документального фільму «Кузьма: Страшно веселий». Стрічка вийшла у широкий прокат 13 серпня, а вчора, 18 серпня, у стінах РЦ «Промінь» режисер Артем Григорян та продюсер Максим Сердюк представили її лучанам.

Фільм поділений на три частини і складається з десятків інтервʼю, записів та архівних виступів музиканта, лідера гурту «Скрябін», письменника й телеведучого Андрія Кузьменка. Це відверта і водночас іронічна історія про життя артиста від його ж імені, де коментарі рідних та друзів доповнюють цю розповідь за кадром. Саме це робить фільм унікальним і нічим не схожим на попередні не менш відомі роботи кінокомпанії «Knife! Films»: «Яремчук: Незрівнянний світ краси» (2024 р.) та «Океан Ельзи: Спостереження шторму» (2025 р.). Постать Кузьми стала культовою ще за життя, а після його трагічної загибелі в автокатастрофі 2 лютого 2015 року у віці 46 років, його історія привернула велику увагу суспільства. 17 серпня Андрію Кузьменку могло б виповнитися 58 років.

Як зазначили творці, роботу над фільмом було розпочато у 2024 році, одразу після того як вони вперше отримали дозвіл від сімʼї музиканта. Загалом вдалося зібрати близько 400 годин архівних відео та 25 000 фотографій, з яких і формувалася стрічка. «Спочатку фільм створюється так, що ти не зважаєш на хронометраж, і перший монтаж вийшов десь на чотири години, там було дуже багато цікавих речей, але вони не сильно впливали на динаміку історії. Звісно, довелося багато чого вирізати, щоб фільм не став нудним і затягнутим. Ми провели 70 зумів з родичами, друзями, техніками, музикантами, з усіма тими, хто спілкувався з Андрієм. Але водночас ми робили дві важливі речі: перше – наш архівний продюсер Юрій Самусенко одразу збирав усі матеріали в цих людей, бо нам їх потрібно було дуже багато, щоб створити фільм з архівів; друге – зрозуміти, хто найкраще розповідає і підходить для розповіді у фільмі. Ліміт у нас був на 15 спікерах, а оскільки немає «облич, що говорять» у кадрі, то треба було зробити так, щоб глядач міг це аудіально запамʼятати», – розповів деталі роботи над стрічкою режисер Артем Григорян. У фільмі звучать спогади дружини Кузьми Світлани Бабійчук, доньки Барбари, батька Андрія Кузьменка, близьких друзів і колег. Найбільший акцент зроблений саме на юності Кузьми і початку існування гурту «Скрябін» – перших піснях, концертах в рідному Новояворівську, службі в радянській армії, любові до машин та спробі стати стоматологом. Про те, як сказав у одному з інтервʼю сам музикант – «сцикотно було виходити на сцену» на популярному фестивалі «Червона рута», коли він посперечався з мамою, що назавжди кине музику і повернеться у медицину, якщо не привезе нагороди, і йому таки вдалося. До слова, у фільмі також використали архівні кадри інтервʼю волинського телебачення, де Кузьма спілкувався з журналістом Юрієм Яцюком, який загинув у смертельній аварії у 2019 році. У кожній з частин стрічка змінює свій темп і розповідає про розпад гурту, політичну підтримку через брак коштів, переосмислення, подорожі, роботу на телебаченні та сімʼю… Як зазначили рідні та друзі Кузьми, саме так відчувався ритм Андрія – ніби він завжди поспішав жити.

Лише у перші дні показу фільм «Кузьма: Страшно веселий» зірвав великі касові збори і повністю себе окупив. Захоплення не оминуло й глядачів у Луцьку – після перегляду вони дякували творцям і були розчулені такою щирою історією. На запитання, що було найважчим під час створення фільму, режисер та продюсер наголосили на емоційному аспекті, адже щодня доводилося передивлятися сімейні архіви, при перегляді яких неможливо було стримати сліз. Подекуди зустрічаються і моменти конспірології, адже багато сказаних артистом речей виявилися своєрідним передбаченням. «Коли я передивлювався відео, натрапив на те, з якого починається наш фільм, де Кузьма каже, що якби у нього була змога зняти фільм, то це було б ближче до його 60-річчя і він був би критичним. Вчора йому мало би виповнитися 58 років, і коли розумієш це співпадіння, аж мурашки по шкірі. Ми створювали про нього цей фільм і теж весь час намагалися зробити його критичним», – зазначив Артем Григорян. «Наприкінці фільму дуже добре показується, який Кузьма був емпатичний, скільки влучних речей він сказав, як відчував людей і народ загалом. Коли ми дивилися перші монтажі, у мене було відчуття, ніби це якийсь наш старий друг, з яким ми давно не бачилися. І ось через багато років, ми з ним сіли, дві години проговорили, і він розповідав про своє життя за той період, коли ми не спілкувалися, яке ми за цей час пропустили», – підсумував продюсер Максим Сердюк.

Опісля відкритих запитань-відповідей, розпочалася неформальна розмова. Глядачі мали змогу поспілкуватися з режисером та продюсером фільму та зробити спільну світлину на згадку.

Христина КРОТ