Ландсбергіс: Росія випробовуватиме Європу новими сценаріями гібридних атак
Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, так звані гібридні загрози є однією з найбільш недооцінених проблем для країн Балтії та Європи. Водночас сам термін він вважає невдалим, оскільки ним часто фактично прикривають нездатність Заходу належним чином реагувати на дії Росії.
Ландсбергіс зазначив, що раніше до «гібридних загроз» могли зараховувати відносно незначні інциденти, однак нині Росія використовує значно серйозніші інструменти.
«Тепер вони запускають безпілотник у німецький аеропорт, а з нашого боку – без змін», – сказав політик.
На його думку, проблема полягає не лише в окремих атаках, а й у невизначеності щодо того, наскільки далеко Москва готова зайти. Він застеріг, що наступним етапом можуть стати людські жертви або атаки на критичну інфраструктуру, однак Захід і надалі може обмежуватися визначенням таких дій як «гібридної загрози».
«І так може тривати, доки ми не програємо війну», – наголосив Ландсбергіс.
Він вважає, що Кремль навчився створювати нові сценарії швидше, ніж європейські країни встигають до них підготуватися. За словами політика, Захід часто виходить із припущення, що Росія повторюватиме вже відомі моделі поведінки, тоді як Москва може щоразу змінювати тактику.
Одним із можливих сценаріїв Ландсбергіс назвав спробу Росії використати дезінформацію про нібито підготовку Україною атак на Санкт-Петербург чи інші російські міста як привід для обмеження доступу до частини території Литви або Польщі.
Він припустив, що Москва могла б оголосити певну територію «карантинною зоною», посилаючись на вигадану загрозу для Росії чи Калінінграда. Це, за його словами, створило б ситуацію, за якої країни НАТО фактично втратили б можливість вільно використовувати власну територію для пересування, польотів чи військових тренувань.
«Росіянам навіть не потрібно погрожувати нам зброєю – вони можуть просто заявити про це, скажімо, вустами Пєскова», – зазначив політик.
На думку Ландсбергіса, у такій ситуації важливо не дозволити Москві нав’язати правила гри самим фактом оголошення подібних обмежень. Він описав можливу дилему для союзників: країни Балтії можуть звернутися по військову підтримку до США чи Німеччини, однак ті можуть вагатися через інші конфлікти або небажання безпосередньо вступати у протистояння.
Водночас, за його словами, звернення по допомогу до України також може бути використане Росією як підтвердження власної пропагандистської версії подій.
«Це лише один зі сценаріїв, яких росіяни можуть придумати тисячі. Вони випробовуватимуть нас, тиснутимуть, ламатимуть альянси, змушуватимуть не просити допомоги в інших», – сказав Ландсбергіс.
Він наголосив, що саме здатність не недооцінювати Росію має стати одним із ключових елементів європейської безпеки.
«Росіяни – це зло, але вони не дурні», – процитував Ландсбергіс фразу, яку почув на одній із конференцій.
За його словами, цю думку в різних формах він чув і під час поїздки до Києва: попри негативне ставлення до Росії, її можливості та здатність вигадувати нові сценарії не варто недооцінювати.
Як повідомлялося, Європейський парламент закликав ЄС та держави-члени визнати, що гібридні атаки можуть бути формою війни, та перейти від реагування на такі дії до активного їх стримування.
Фото Укрінформу можна купити тут.
