Лариса Гольник, суддя Шевченківського райсуду Полтави: до 20 кримінальних проваджень і нова спроба потрапити до ВРП
Суддя Шевченківського районного суду Полтави Лариса Гольник пройшла співбесіду з Етичною радою в межах добору кандидатів до Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України. Під час розмови члени Ради розпитували її про конфлікт із колишнім керівництвом суду, дисциплінарні скарги, публічні висловлювання та використання повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У 2022 році Етична рада визнала суддю такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Серед питань, які вплинули на оцінювання, були її публічні висловлювання в соціальних мережах. Гольник не погодилася з таким рішенням і намагалася його оскаржити.
Тепер суддя знову подала документи для участі в доборі до ВРП. У мотиваційному листі вона називає висновок Етичної ради 2022 року несправедливим і пояснює своє рішення балотуватися прагненням змінити судову систему зсередини.
Чому Лариса Гольник хоче працювати у ВРП
На початку співбесіди Лариса Гольник розповіла про мотиви участі в конкурсі. Вона заявила, що прагне сприяти реформуванню судової системи, захисту незалежності суддів і підвищенню довіри громадян до правосуддя.
Серед головних проблем судової системи кандидатка назвала корупцію, недостатню відповідальність суддів за порушення та кругову поруку.
Гольник також звернула увагу на різницю між загальними показниками суспільної довіри до судів і оцінками громадян, які безпосередньо брали участь у судових процесах.
На її думку, судді мають відкрито пояснювати обставини, які можуть викликати сумніви щодо їхньої доброчесності, а судові рішення повинні бути обґрунтованими та передбачуваними.
Конфлікт із керівництвом суду та заяви про тиск
Значну частину співбесіди присвятили конфлікту Гольник із колишнім головою суду.
Кандидатка пов’язала початок протистояння зі своєю участю у викритті ймовірних корупційних дій та співпрацею з правоохоронними органами.
За її словами, після цього вона зіткнулася з обмеженням суддівської винагороди, негативними службовими характеристиками, перешкодами в організації роботи та навчання. Також Гольник розповіла про спроби поставити під сумнів її психологічний стан і про ізоляцію серед колег.
Суддя повідомила, що зверталася по захист до органів суддівського врядування, правоохоронних органів та судів.
Зокрема, вона згадала розгляд ситуації Радою суддів України у вересні 2017 року, приписи НАЗК і часткове повернення невиплаченої суддівської винагороди.
Члени Етичної ради кілька разів уточнювали хронологію конфлікту та запитували, чи намагалася Гольник урегулювати його без публічного розголосу.
Кандидатка відповіла, що зверталася до зборів суддів, Ради суддів України, суддів апеляційної інстанції та керівництва свого суду. За її словами, вона пропонувала мирне врегулювання, але ці спроби не дали бажаного результату.
Гольник пояснила, що публічно говорити про конфлікт почала після того, як інші способи захисту виявилися недостатніми.
Під час співбесіди вона також згадала напад на неї та чоловіка, оприлюднення персональних даних, інформації про заходи безпеки та нібито підроблене судове рішення від її імені.
Десятки скарг і кримінальні провадження
Члени Етичної ради поцікавилися кількістю дисциплінарних скарг і кримінальних проваджень, у яких фігурувала кандидатка.
Гольник орієнтовно згадала близько 50 дисциплінарних скарг і від 10 до 20 кримінальних проваджень із 2017 року.
На її думку, значна частина звернень була безпідставною та могла використовуватися для тиску.
Окремо члени Ради запитували про взаємини Гольник із громадянами Бойком і Сікаловим, які згадувалися у зв’язку зі скаргами та інформацією про кандидатку.
Гольник підтвердила наявність конфліктних ситуацій, але наголосила, що оцінює дії цих осіб, а не їхні особисті якості.
Вона визнала право громадян критикувати суддів і подавати дисциплінарні скарги, водночас заявивши, що таким правом можуть зловживати.
Під час розмови згадувалися й цивільні позови про захист честі, гідності та ділової репутації.
За словами Гольник, Сікалов звертався з таким позовом, але згодом відмовився від нього. Бойко, як повідомила кандидатка, подав два позови, один із яких на той момент перебував на стадії апеляційного перегляду.
Чому суддя шукала в Реєстрі рішення щодо Сікалова
Одним із найбільш детальних блоків співбесіди стали запитання про використання Гольник повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Члени Етичної ради послалися на інформацію про пошукові запити, здійснені кандидаткою у жовтні 2024 року.
Зокрема, вони згадали неодноразовий пошук за словами «Сікалов поновлення» та перегляд судових рішень у справах, пов’язаних із цією особою.
Члени Ради запитали, чому Гольник шукала рішення за прізвищем людини, з якою перебувала в конфліктних відносинах, і як це було пов’язано з її службовими обов’язками.
Кандидатка відповіла, що вивчала судову практику.
Під час уточнювальних запитань вона не змогла пригадати обставини кожного окремого пошуку.
Члени Етичної ради також порушили питання про використання повного доступу до документів, які могли бути недоступними для загального перегляду.
Гольник наполягала, що її робота з Реєстром була пов’язана з вивченням судової практики.
Facebook, сарказм і коментарі з ознаками антисемітизму
Ще однією великою темою стала активність судді у Facebook.
Гольник підтвердила, що самостійно веде свою сторінку. Вона пояснила, що використовує соціальну мережу для інформування громадськості, висвітлення проблем правосуддя та захисту власної репутації.
Члени Етичної ради запитували про емоційність її дописів, використання сарказму та дотримання вимог Кодексу суддівської етики.
Кандидатка заявила, що судді мають право висловлюватися щодо суспільно важливих питань. Вона також зазначила, що іронія чи сарказм самі собою не свідчать про порушення професійної етики.
Водночас Гольник погодилася з необхідністю стриманості у публічному спілкуванні та сказала, що прагне бути толерантнішою.
Окремо член Етичної ради звернув увагу на коментарі інших користувачів під її публікаціями. Під час розмови йшлося про образливі та потенційно антисемітські висловлювання.
Гольник заперечила, що сама поширювала такі коментарі.
Вона пояснила, що не має можливості постійно переглядати всі повідомлення під дописами, але блокує неприйнятні висловлювання, коли їх помічає.
У відповідях кандидатка також посилалася на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на справу Delfi AS v. Estonia.
Допис про дисциплінарного інспектора: чи був це тиск
Під час співбесіди члени Етичної ради згадали публікацію Гольник про дисциплінарного інспектора, який розглядав питання, пов’язані з нею.
За змістом запитань, у дописі кандидатка критикувала рішення інспектора, ставила під сумнів його неупередженість та опублікувала фотографію.
Член Етичної ради запитав, чи могла така публікація сприйматися як тиск на посадову особу, яка виконує дисциплінарні повноваження.
Гольник не погодилася з таким трактуванням.
Вона пояснила, що вважає публічну критику рішень і дій посадових осіб допустимою. На її переконання, авторитет судової влади підривають не критичні дописи, а можливі порушення, вибірковість і подвійні стандарти в роботі відповідних органів.
Критика самої Етичної ради
Члени Ради також запитали Гольник про її публікацію від 6 вересня.
За їхнім трактуванням, допис містив зауваження щодо упередженості запитань українських та іноземних членів Етичної ради.
Кандидатка заперечила таке розуміння своєї публікації.
Вона пояснила, що критикувала передусім якість підготовки матеріалів, перевірку інформації та використання відомостей, отриманих зі скарг третіх осіб.
Гольник наполягала, що зміст допису необхідно оцінювати повністю, а не за окремими фрагментами.
Кримінальне провадження через Facebook
Під час співбесіди згадали ухвалу суду від 17 червня 2026 року.
За змістом запитань члена Етичної ради, суд зобов’язав уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою громадянина.
Звернення, як випливало із запитань, стосувалося дій Гольник у Facebook.
Кандидатка відповіла, що не знає, чи було виконано ухвалу та чи зареєстровано відповідне провадження.
Також вона повідомила, що їй не відомо про набуття нею процесуального статусу в такому провадженні.
Гольник окремо заперечила поширення антисемітських висловлювань.
Самовідвід у справі, пов’язаній із кандидаткою
Члени Етичної ради докладно зупинилися на процесуальному рішенні від 26 березня 2026 року.
За обставинами, озвученими під час співбесіди, Гольник розглядала заяву про самовідвід іншого судді.
Цей суддя мав розглядати скаргу щодо внесення відомостей до ЄРДР у справі, пов’язаній із самою Гольник.
Член Етичної ради запитав, чи не виникала за таких обставин особиста зацікавленість кандидатки та чи могла вона брати участь у розгляді відповідного процесуального питання.
Гольник заперечила упередженість.
Вона наголосила, що не визначала склад суду та не розглядала скаргу по суті, а вирішувала лише заяву іншого судді про самовідвід.
Чи можна не застосовувати закон заради суспільного інтересу
Ще однією темою, до якої члени Етичної ради поверталися кілька разів, стало ставлення кандидатки до обов’язковості закону.
Її запитували, чи допускає вона незастосування правової норми, якщо вважає, що цього потребує суспільний інтерес.
Гольник заперечувала, що виступає за довільне ігнорування закону.
Вона пояснювала, що йдеться про необхідність співвідносити різні правові вимоги та захищені законом інтереси.
Як приклад кандидатка згадувала повідомлення про правопорушення, яке за певних обставин може передбачати розкриття інформації.
Члени Ради неодноразово уточнювали запитання та просили надати однозначну відповідь.
Суперечки під час співбесіди
Упродовж розмови члени Етичної ради кілька разів просили Гольник відповідати коротше та безпосередньо на поставлені запитання.
Кандидатка натомість намагалася пояснити передісторію подій, про які її запитували.
Через це виникали повторні запитання, перебивання та суперечки щодо порядку проведення співбесіди.
Гольник неодноразово висловлювала зауваження до повноти матеріалів, на які посилалися члени Ради, та до формулювання окремих запитань.
Наприкінці співбесіди вона знову наголосила на необхідності захисту викривачів, незалежного оцінювання кандидатів і відповідальності осіб, які вчиняють порушення.
Гольник також заявила про своє право на професійний розвиток та участь у конкурсі до Вищої ради правосуддя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
