Легенева чума з Росії: що підтверджено, а що є версіями

На Росії після смерті 28-річної працівниці Іркутського науково-дослідного протичумного інституту запровадили медичне спостереження приблизно за 200 людьми. Російська влада стверджує, що жінка померла від пневмонії невідомого походження і що чуму не виявлено. Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я та США вимагають більшої прозорості. DailyLviv.com з'ясовував, що підтверджено, а що є версіями.

28-річна Дар’я Шипілова, працівниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу, померла 2 жовтня після тяжкої пневмонії. Російська Федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини — "Роспотрєбнадзор" — заявила, що причиною смерті була пневмонія невідомої етіології, а зв’язку з професійною діяльністю жінки не встановлено.

Водночас близько 200 людей, які могли контактувати з померлою, в Іркутську взяли під медичне спостереження. Понад 60 працівників самого протичумного інституту кілька днів фактично перебували в ізоляції. Обмеження запроваджували також у кількох медичних закладах Іркутська та Шелехова, де жінка лікувалася.

Чи була це чума

Наразі підтвердженого випадку чуми в Іркутську немає.

6 жовтня представник ВООЗ Крістіан Ліндмаєр повідомив, що організація підтримує контакти з російською владою та намагається перевірити обставини смерті. За інформацією, яку Москва надала ВООЗ, у самому Іркутську випадків чуми не зареєстровано, а результати тестування контактних осіб не виявили небезпечних інфекційних збудників. Водночас Reuters звернув увагу на важливу невизначеність: з повідомлення російської сторони не зрозуміло, чи була сама померла остаточно протестована на чуму і чи можна її випадок кінцево виключити.

ВООЗ оцінює ризик для населення Іркутська як від помірного до низького, для Росії загалом — як низький, а для Європейського регіону — як дуже низький.

Тобто на сьогодні немає підстав говорити про пандемію або про поширення чуми за межі регіону.

Звідки з'явилася версія про легеневу чуму

Підозри виникли через те, що Шипілова працювала саме в установі, яка спеціалізується на особливо небезпечних інфекціях, зокрема на чумі.

Російські та незалежні медіа поширювали різні версії її зараження. Одна з них — нібито під час роботи в лабораторії розбилася пробірка зі збудником легеневої чуми. Однак Росспоживнагляд цю версію відкидає і заявляє, що в інституті не було зареєстровано аварій з патогенними мікроорганізмами. Інша версія пов’язує захворювання з поїздкою до регіонів, де чума природно циркулює серед диких тварин. Достовірних доказів жодної з цих версій наразі немає.

Саме ця невизначеність стала причиною міжнародної уваги.

США заявили, що уважно стежать за ситуацією. Державний департамент закликав Росію швидко й відкрито надавати точну інформацію. 6 жовтня Вашингтон надіслав Москві офіційний запит з вимогою надати детальніші відомості про смерть працівниці та подальші карантинні заходи.

Чому саме легенева чума викликає занепокоєння

Чума спричиняється бактерією Yersinia pestis. У природі вона циркулює переважно серед дрібних ссавців і їхніх бліх.

Існують три основні клінічні форми чуми — бубонна, септична і легенева.

Саме легенева форма є найбільш небезпечною з погляду передачі від людини до людини. Збудник може передаватися через інфіковані частинки дихальних виділень. Інкубаційний період може бути дуже коротким — іноді близько доби. Без своєчасного лікування легенева чума надзвичайно небезпечна, але антибіотики є ефективними, якщо терапію розпочати вчасно.

Це принципово відрізняє сучасну чуму від історичної «Чорної смерті». Сьогодні захворювання можна лікувати, а за підтвердженого випадку контактним особам можуть призначати післяконтактну антибіотикопрофілактику.

Водночас легенева чума має епідемічний потенціал, якщо заражена людина контактує з іншими людьми до встановлення діагнозу.

Чому згадують біологічну зброю

Окремий аспект історії — минуле самого інституту та російської програми біологічної зброї.

Американська журналістка-розслідувачка Енні Джейкобсен, авторка книги Biological War: A Scenario, в інтерв’ю PBS NewsHour 5 жовтня заявила, що нинішня ситуація викликає у неї занепокоєння через історію радянських досліджень біологічної зброї. Вона послалася на свідчення радянських учених, які перейшли на Захід, і на оцінки уряду США щодо російської програми біологічної зброї.

Джейкобсен також поставила під сумнів версію про випадкове зараження після розбиття пробірки, наголосивши на особливій небезпеці аерозольних форм збудника. Однак це її оцінка, а не встановлений факт щодо подій в Іркутську. Наразі немає доказів того, що померла працівниця контактувала з генетично модифікованим або спеціально створеним для біологічної зброї штамом Yersinia pestis.

Водночас занепокоєння США щодо російської біологічної програми має окреме документальне підґрунтя. В оприлюдненому Державним департаментом США звіті про виконання міжнародних угод у сфері контролю над озброєннями зазначено, що Росія успадкувала радянську наступальну програму біологічної зброї, а американська сторона вважає, що вона не була повністю демонтована, а продовжила розвиватися.

Але це ще не є доказом того, що нинішній випадок в Іркутську пов’язаний із біологічною зброєю.

Що може статися далі

Найімовірніший сценарій за нинішніми даними — це локальна медична перевірка одного незвичайного випадку без подальшого поширення інфекції. Саме тому ВООЗ оцінює глобальний ризик як дуже низький.

Якщо ж у померлої або серед її контактів буде підтверджено легеневу чуму, ситуація суттєво зміниться. Тоді російським медикам доведеться встановлювати повний ланцюг контактів, проводити лабораторне тестування, ізолювати хворих і, за необхідності, проводити антибіотикопрофілактику людей, які мали тісний контакт зі зараженими.

Міжнародні організації, своєю чергою, вимагатимуть детальнішої інформації про джерело інфекції та характеристики збудника.

Найбільше значення матиме відповідь на три запитання: чим саме була хвора Шипілова, де вона заразилася і чи заразився хтось після неї.

Якщо всі контактні особи залишаться здоровими, версія про небезпечний ланцюг передачі від людини до людини втратить підстави.

Якщо ж будуть виявлені нові випадки легеневої чуми, особливо серед людей без природного контакту з осередком чуми, міжнародна оцінка ризику неминуче зросте.

Поки що таких даних немає.

Ситуація в Іркутську залишається передусім питанням біобезпеки та прозорості, а не підтвердженою новою епідемією чуми.

Довідково

За даними ВООЗ, легенева чума — найвірулентніша форма чуми. Симптоми можуть з'явитися вже приблизно через добу після зараження, а без лікування людина може померти протягом 18–24 годин від початку симптомів. Водночас антибіотики ефективні, якщо їх призначити дуже рано.

Інфекція

Орієнтовна летальність

COVID-19

приблизно 0,5–1% на ранньому етапі пандемії; ВООЗ наводила оцінку близько 0,6%

Легенева чума без лікування

майже 100%; ВООЗ зазначає, що нелікована легенева чума є смертельною

Легенева чума за своєчасного лікування

смертність значно нижча, але конкретний універсальний відсоток ВООЗ не встановлює; вирішальними є дуже рання діагностика й антибіотики

До теми: У Львівському районі зафіксували африканську чуму свиней. Де вогнище хвороби