Після того, як з'ясувалося, що в Клайпедському порту вантажать зерно російського походження, прем'єр-міністр країни Міндаугас Сінкявічюс заявив, що інфраструктура Литви не використовуватиметься для такого експорту, пише ЦТС.
Про те, що в порту країни вантажать російське зерно, повідомила Литовська асоціація переробників та торговців зерном (ЛАПТЗ).
"Інфраструктура Литви не може і не використовуватиметься для експорту російського зерна. Прем'єр-міністр тісно співпрацює з Міністерством комунікацій і транспорту, служби збирають інформацію", - йдеться в повідомленні відомства.
Керівник порту Альгіс Латакас повідомив, що за вісім місяців цього року Клайпедський морський порт перевалив 47 тис. тонн зерна російського походження, переважно кукурудзи, доставленої залізницею з Калінінградської області.
За його словами, ці вантажі не підпадають під санкції, тому порт не має права зупиняти їхнє перевезення. Водночас потік вантажів такого походження щорічно скорочується у міру запровадження додаткових санкцій.
Міністр комунікацій та транспорту Юрас Тамінскас, у свою чергу, сказав, що ситуація неприйнятна. Він також повідомив, що доручив державній групі Lietuvos geležinkeliai (LTG, Литовські залізниці) з'ясувати всі обставини, за яких компанія LTG Cargo, що входить до групи, перевозить російське зерно залізницями країни. Як вказує асоціація переробників зерна, через обстріл суден у Чорному морі росія знайшла спосіб перенаправити експорт із Чорного моря до Балтійського.
За словами голови асоціації Кароліса Шімаса, установи Литви та Латвії ставляться до проблеми експорту російського зерна поверхово. За його словами, латвійські порти є „Ахіллесовою п'ятою“ країн Балтії – теоретично через них можна експортувати близько 7–8 млн. тонн зерна на рік, реально – близько 5 млн. тонн.