Льон у тренді! Влітку ми радо одягаємо речі на основі цього натурального волокна. Вишиванки з лляного полотна нині теж цінуються чи не найбільше. А насіння цієї культури додаємо до салатів, запіканок, хліба. Використовуємо зернятка для лікувальних цілей та оздоби страв.
Але є нюанси. Бо волокно виготовляють із льону-довгунця, а в кулінарії та медицині використовують насіння олійного льону-кучерявця.
Власне, саме такий льон у зернах продають у крамницях та аптечній мережі. Коштує недорого. А що має багато цінних властивостей, то й використання широке.
Від блакитної квітки – до запашного хліба
Рецепт такого хліба простий. Готуємо тісто як на оладки.
- Просіяне борошно, сирі яйця, дрібку солі та цукру до смаку, чайну ложку харчової соди перемішуємо і розводимо склянкою кисляка, кефіру або навіть сироватки.
- Тісто має бути сметаноподібної консистенції.
- Додаємо до тіста пригорщу насіння льону і перемішуємо.
- Викладаємо тісто на розігріту пательню без жиру, посипаємо ще зверху зернятками і випікаємо під накривкою на середньому вогні 5 хвилин.
- Перевертаємо і витримуємо ще 2-3 хвилини в пательні. Вимикаємо і перевертаємо паляницю-хлібець на тарілку. Охолоджуємо та смакуємо.
Від поля – до столу
На Івано-Франківщині льон майже не вирощують. Якщо і є десь невеликі поля з цією нішевою культурою, то до статистики обласного Департаменту агропромислового розвитку вони не потрапляють. Натомість сусідня Львівщина зберегла виробництво. За інформацією ЛОВА, головним осередком є Золочівський район. В агрофірмі “Лугове” льон олійний є однією із важливих культур у сівозміні. А в Буській громаді навіть розробили проект будівництва заводу з переробки льону-сирцю.
Пригадую, десять років тому льон вирощувало чи не найбільше агропідприємство області – філія “Перспектив” ПрАТ “Зернопродукт” МХП. Офіс компанії – в Городенці, а орендовані поля – ще й на Коломийщині, Тлумаччині, Тисмениччині, Рогатинщині та навіть на Тернопільщині.
Відав тонкощами виробництва тодішній агроном Ісаківського відділу філії “Перспектив” Антон Пижук.
Льон – культура вибаглива. Потрібна спеціальна сівалка. Та й збирання має свої особливості. На підприємстві навіть придбали тоді спеціальний комбайн.
“Місцеві дерново-підзолисті ґрунти при правильному обробітку та живленні підходять для льону, тому аграрні науковці та приватні інвестори періодично засівають тестові площі, намагаючись відродити промислове вирощування. Перевага також віддається олійному напрямку як простішому в переробці. Насіння здебільшого йде на експорт, олію або шрот”, – пояснює Степан Вінтонович, колишній заступник директора АПР Івано-Франківської облдержадміністрації.
Ароматна лляна олія десь асоціюється зі Святвечором. Бо саме її використовують до пісних страв. Придбати можна на аграрних ринках, у продовольчих крамницях та на різних торговельних майданчиках онлайн. Приміром, у Чесниках на Рогатинщині крафтове підприємство “Опільські олії” випускає ще й шрот.
- Насіння льону багате на поліненасичені жирні кислоти омега-3, тож корисне для серцево-судинної системи. Має обволікаючу, протизапальну та легку проносну дію.
- Використовується для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, запальних захворювань дихальних шляхів, опіків та ран.
Був льонокомбінат, та загув
Історично вирощування льону-довгунця в Україні зосереджено переважно на Поліссі (Житомирщина, Сумщина). Однак за радянських часів Івано-Франківщина теж мала величезні площі під льоном-довгунцем, особливо в тодішніх Коломийському, Богородчанському та Калуському районах. Була й потужна переробка. До льонокомбінату в селі Боднарів стояли кілометрові черги машин із сировиною.
- Підприємство було створене у 1986 році як потужний завод із переробки льону та коноплі.
- Пропрацював завод майже два десятиліття і повністю припинив свою діяльність у 2004 році.
- Після цього його території, а це понад 16,8 га, тривалий час стояли пусткою, хоча й зберегли непоганий промисловий потенціал.
- На території збереглися капітальні цегляні будівлі із залізобетонними конструкціями, головне виробниче приміщення, триповерховий адміністративний корпус та великі складські площі.
- У мережі інтернет можна довідатися про інвестиційний проект створення на цих величезних площах індустріального парку “Боднарів”. У 2021 році Калуська міська рада зробила важливий крок для відродження цієї локації.
- Ініціатором виступив поточний власник майнових комплексів колишнього заводу ТзОВ “ПРО-МАЙСТЕР”.
- За планом розвитку на цій території планували створити від 800 до 960 нових робочих місць.
- Пріоритетними напрямками для індустріального парку визначили первинну переробку льону і технічних конопель.
- Місцева влада та інвестори активно шукали партнерів для відновлення роботи цих промислових майданчиків.
- Зважаючи на сучасний тренд в Україні на відродження коноплярства та переробки технічних культур для текстилю, цей об’єкт має всі шанси на “друге життя”.
- І все це – за умови, що держава стимулюватиме вирощування цих культур, а не надаватиме преференції сої, соняшнику та ріпаку.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Оперативні новини у TELEGRAM