Львів попрощається з полеглими захисниками Русланом Мусієнком та Романом Криванем

30 жовтня Львів проведе в останню путь двох своїх захисників — Руслана Мусієнка та Романа Криваня, які віддали життя за незалежність України. Прощальна церемонія розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, а орієнтовно о 11:30 містяни зможуть попрощатися з воїнами під час загальноміської церемонії на площі Ринок.

Похорон Руслана Мусієнка відбудеться на Личаківському цвинтарі, поле почесних поховань №87 (вулиця Пасічна). Романа Криваня поховають на Голосківському кладовищі, поле 34-В, пише ЛМР.

**Руслан Мусієнко**

Руслан Мусієнко народився 21 вересня 1986 року в Краматорську на Донеччині. Здобував освіту в опорному закладі загальної середньої освіти імені Василя Стуса, а пізніше навчився фаху токаря-розточувальника у Краматорському вищому професійному училищі.

Пройшов строкову військову службу, а згодом працював токарем-розточувальником на Новокраматорському машинобудівному заводі. Рідні згадують його як доброзичливу, щиру та чуйну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Руслан захоплювався мотоциклами та їхнім ремонтом, цікавився баскетболом, любив готувати та рибалити, а найбільше цінував час, проведений із родиною.

Чоловік мав досвід участі в Антитерористичній операції. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він знову став на захист держави — боронив Донецький, Курський та Північно-Слобожанський напрямки у складі 39-го окремого батальйону безпілотних систем Сухопутних військ ЗСУ.

Загинув 12 жовтня 2026 року. У нього залишилися батько, дружина, син, брат та інші родичі.

**Роман Криваньо**

Роман Криваньо народився 6 вересня 1967 року у Львові. Навчався в ліцеї імені Івана Пулюя, а згодом здобув професійну освіту в одному з львівських закладів профтехосвіти. Пройшов строкову військову службу.

За спогадами близьких, Роман був доброю, життєрадісною та товариською людиною, яка любила природу, особливо ліс, дбайливо ставилася до тварин та цікавилася документальним кіно.

У 2026 році він долучився до лав Збройних Сил України, де проходив службу у 3-му відділі Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Загинув 27 жовтня 2026 року. У Романа залишилися дружина, дві тітки та інші рідні.