Львову перед зимою бракує понад 2,5 тисячі комунальників: де дефіцит найбільший

Львів входить в опалювальний сезон без кожного п’ятого комунальника. На 36 міських підприємствах за штатом мало б працювати понад 12 тисяч людей, фактично — близько 9,5 тисячі. «Львівтеплоенерго» до зимової потреби бракує 640 працівників, «Львівводоканал» працює без чверті аварійних бригад. Старші йдуть на пенсію, молодших мобілізують або переманюють туди, де дають бронь.

В одну зміну в Богдана Сороки може бути майже спокійно, в іншу — аварійні виїзди тривають від ранку до вечора. Він електромонтер оперативно-виїзної бригади Львівських міських електромереж. На підстанцію працівники завжди заходять щонайменше удвох: один працює, інший страхує. Тут просто не можна сказати: сьогодні людей мало, якось упораємося.

«Від погоди багато залежить. Літом спека – на підстанціях обладнання не витримує. Виникають якісь проблеми, потрібно їхати. Вітер аналогічно. Є повітряні лінії, вітер колихає проводами і також потрібно їхати, бо горять запобіжники або ще якісь ситуації», — розповідає електромонтер.

«Львівобленерго», до якого належать Львівські міські електромережі, не є комунальним підприємством. Але аварійна робота скрізь влаштована однаково: коли щось ламається, потрібні не ставки у штатному розписі, а конкретні люди — водії, слюсарі, електромонтери, зварювальники, трактористи. І бажано не один.

Напередодні опалювального сезону LMN отримала у відповідь на інформаційний запит дані про кадрову ситуацію на 36 комунальних підприємствах Львова — станом на кінець серпня. Якщо скласти їх разом, виходить так: за штатом на цих підприємствах мало б працювати понад 12 тисяч людей, фактично працює близько 9,5 тисячі. Не заповнене приблизно кожне п’яте місце.

Тож найбільшим викликом цієї зими можуть стати не лише обстріли чи негода, а й люди, яких просто немає.

До зимової потреби «Львівтеплоенерго» бракує близько 640 людей

У неопалювальний період штат «Львівтеплоенерго» становить 2193 працівники, фактично працюють 1896. Різниця вже зараз — 297 людей.

На опалювальний сезон штат зростає до 2536 — додається ще 343 сезонні посади. Якщо фактична чисельність залишиться на нинішньому рівні, до зимової штатної потреби бракуватиме близько 640 людей. Це найбільший зимовий розрив серед підприємств, про які ми отримали дані.

Однак директор «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець уточнив у коментарі LMN, що на опалювальний сезон підприємству додатково потрібно близько 260 працівників. Наразі вдалося набрати близько 100 людей.

Серед дефіцитних спеціалістів — зварювальники, слюсарі з ремонту обладнання і теплових мереж, електромонтери, водії, машиністи екскаваторів та вогнетривники. Середня зарплата за цими професіями — від 27 до майже 37 тисяч гривень.

Нормативна кількість аварійних бригад підприємства — дев’ять, фактично працює шість. Середній час ліквідації аварії тут скоротився з 9,5 години у 2024-му до 8 годин цього року.

Упродовж перших восьми місяців 2026 року з «Львівтеплоенерго» звільнилися 89 працівників — менше, ніж у попередні роки (207 у 2024-му і 156 у 2025-му).

Але саме ці люди потрібні не у штатному розписі, а під час конкретної аварії: прориву тепломережі, пошкодження обладнання чи іншої ситуації, яку взимку потрібно ліквідувати максимально швидко.

У «Львівводоканалі» бракує кожної четвертої аварійної бригади

На перший погляд, у «Львівводоканалі» з кадрами майже гаразд. При штатній чисельності 1866 працівників фактично працюють 1804. Відкриті 62 вакансії — 47 робітничих та 15 інженерних.

Але показовішою є кількість аварійних бригад. За нормативом їх має бути 32, фактично — 24. Тобто підприємство працює без восьми бригад, або чверті нормативної кількості.

За вісім місяців 2026 року з підприємства звільнилися 108 людей. Якщо темп збережеться, до кінця року їх буде більше, ніж за весь 2025-й (150).

За даними підприємства, середній час ліквідації аварій поступово скорочувався: з майже 24 годин у 2024 році до трохи більш як 18 годин за вісім місяців 2026-го.
Однак узимку значення має не лише середній час. Коли аварій кілька одночасно, критичним стає інше питання: скільки бригад можна відправити на виклики паралельно.

Хто довезе місто на роботу

Взимку і під час відключень громадський транспорт — це не лише зручність, а й спосіб для тисяч людей дістатися роботи, лікарні чи пункту незламності. І тут дефіцит теж відчутний.

У «Львівелектротрансі» за штатом — 1490 працівників, фактично — 1266. Бракує 224 людей. З 2024 року з підприємства мобілізували 258 працівників — 84 у 2024-му, 91 у 2025-му і 83 лише за вісім місяців цього року. Це більше, ніж на будь-якому іншому комунальному підприємстві з переліку. За ці ж вісім місяців звільнилися 146 людей — майже стільки ж, скільки за весь 2024 рік.

Ще більший розрив на сьогодні — у Львівському комунальному автотранспортному підприємстві №1. За штатом тут має працювати 1369 людей, фактично працюють 880. Не заповнена більш як третина штату. З 2024 року з підприємства мобілізували 152 працівників.

Для пасажира ці цифри можуть обернутися довшим очікуванням на зупинці — саме тоді, коли стояти на ній найхолодніше.

Хто прибере сніг у дворі

Найближче до кожного львів’янина — житлові комунальні підприємства. Саме їхні двірники першими виходять після снігопаду на тротуари і подвір’я.

У ЛКП «Вулецьке» з 158 штатних працівників фактично працюють 83 — трохи більше половини. Вакантні 57 посад двірників. У ЛКП «Південне» бракує 54 двірників, у ЛМКП «Айсберг» — 39, у ЛКП «Господар» — 31 двірника і ще 15 прибиральників територій міських доріг.

Середня зарплата двірника в низці ЛКП — близько 13–19 тисяч гривень.

Перший сильний снігопад покаже, скільки дворів припадає на одного двірника.

Водіїв і трактористів на зиму шукають уже зараз

Дефіцит працівників є і в районних шляхово-ремонтних підприємствах, які відповідають за прибирання вулиць.

ШРП Галицького району на зимовий період додатково потребує восьми водіїв, 14 трактористів та чотирьох машиністів екскаватора. Середня зарплата за цими професіями — від 35,5 до 43,4 тисячі гривень.

Підприємство також планує переводити частину дорожніх робітників у підрозділи санітарного прибирання та механізації — тобто закривати зимові потреби за рахунок перерозподілу вже наявних працівників.

Схожа ситуація у Залізничному районі.

В окремій відповіді на інформаційний запит ШРП Залізничного району повідомило, що станом на 1 вересня тут працювали 120 людей, ще 26 посад були вакантними. Найважче знайти прибиральників територій, водіїв та трактористів-машиністів.

Середня зарплата водія спецавтотранспорту на підприємстві — 33 тисячі гривень, тракториста-машиніста — 35 тисяч, прибиральника території — 22,3 тисячі.

Однак навіть за таких зарплат набрати людей складно.

Від січня 2025 року до кінця серпня 2026-го підприємство прийняло на роботу 67 працівників, а звільнилися 75, із них п’ятеро — у зв’язку зі смертю. Звільняються, за словами підприємства, переважно через поважний вік.

А нових людей знайти важко, зокрема тому, що бронювання тут — лише 50%. На підприємстві працюють 40 військовозобов’язаних чоловіків, заброньовані 20. За час повномасштабної війни десятьох працівників мобілізували, один із них загинув, ще один вважається зниклим безвісти.

Виходить, підприємство втрачає людей з обох боків: старші йдуть, а молодших без броні важко і втримати, і найняти.

Через нестачу працівників та лікарняні колег ті, хто залишається, іноді виконують додаткові оплачувані обсяги робіт — фактично працюють за себе і за відсутніх.

Взимку ШРП відповідає за механізоване та ручне прибирання Залізничного району, Рудного, Рясного-Руського та Підрясного. Його аварійно-відновлювальні бригади виїжджають на провали, підтоплення, ДТП, а за завданням міської ради — і на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. Тобто ті самі люди потрібні і на снігу, і після атаки.

Через неповне бронювання люди звільняються

Проблему бронювання називають і в інших районних підприємствах.

У ШРП Шевченківського району працює 144 людини. Серед 41 військовозобов’язаного працівника заброньовані 20.

Підприємство повідомило, що у 2025–2026 роках через відсутність 100% бронювання звільнилися близько 50 працівників. Для порівняння: загалом за цей період, за даними міста, з підприємства звільнилися 54 людини. Тобто майже кожен, хто пішов, пішов через бронювання.

Водночас там зазначають, що критичної нестачі кадрів наразі немає і працівникам не доводиться постійно виконувати роботу за кількох людей.

Сама система бронювання для різних комунальних підприємств відрізняється.

Для підприємств тепло-, водопостачання, водовідведення та управління побутовими відходами законодавство дозволяє бронювати до 75% військовозобов’язаних працівників. На частині інших комунальних підприємств фактично заброньована приблизно половина військовозобов’язаних.

Саме на цю різницю раніше звертав увагу міський голова Львова Андрій Садовий. 25 серпня питання знову обговорювали у Львівській міській раді. Садовий заявив, що місто звертатиметься до уряду щодо збільшення можливостей бронювання комунальників, оскільки працівники переходять на підприємства, де можуть отримати кращі гарантії бронювання.

При цьому ще 28 травня Львівська міська рада ухвалила звернення до Кабінету Міністрів щодо проблем із бронюванням працівників комунальних підприємств. Відповідні звернення також скеровували до Міністерства оборони, РНБО та профільних міністерств.

Львівська ОВА у відповіді наприкінці серпня повідомила, що окремого звернення Львівської міської ради щодо збільшення ліміту бронювання безпосередньо до адміністрації не надходило.

А якщо одночасно станеться кілька аварій?

Богдан Сорока каже, що спрогнозувати, якою буде ця зима, неможливо.

«Важко сказати, тому що загадувати наперед і не варто, і не хочеться. Робота є роботою. Виникає ситуація, їдемо, стараємося чимшвидше ліквідувати наслідки і рухатись далі».

За кожною аварійною бригадою в таблиці стоять конкретні люди: хтось має сісти за кермо, хтось спуститися до пошкодженої мережі, хтось працювати зі зварюванням, екскаватором чи електрообладнанням. А за кожною вакансією — місце, де такої людини немає.

Поки аварія одна, кадровий дефіцит для міста майже непомітний. Його видно, коли викликів одночасно кілька — у мороз, у снігопад чи після атаки, і бригади треба розіслати в різні кінці Львова. Тоді виявляється, що готовність міста до зими вимірюється не лише запасами палива, генераторами чи технікою. А й тим, скільки людей зможе вийти на зміну. І скільки з них уже працюють за двох.

Підготувала Вікторія Скороход