Для одних квіти - це просто прикраса подвір’я, а для шполянки Інни Невмержицької вони стали справою, яка змінила її життя. Колись жінка навіть не уявляла, що вирощуватиме рослини, ділитиметься власним досвідом і допомагатиме іншим отримувати гарний результат. Та поступово випадкове захоплення переросло у справжню любов до квітів - із власною теплицею, постійними експериментами та бажанням створювати навколо себе красу.
Журналісти Шполяночки дізналися історію жінки, для якої випадкове захоплення квітами стало улюбленою справою.
Інна народилася у Шполі. Після закінчення школи здобула фах бухгалтерки. Проте працювати за спеціальністю їй так і не довелося.
«Я навчалася на бухгалтера. Але ніколи за професією не працювала. Близько двадцяти років займалася підприємництвом - торгувала одягом на базарі», - розповідає вона.
Згодом у житті жінки відбулися зміни. Через хворобу мами Інна залишила роботу, щоб бути поруч і доглядати за нею.
«Мені потрібно було бути вдома. Мама хворіла, і я доглядала її. Поки я була з мамою, потрібно було чимось займатися. Так я почала займатися квітами».
Каже, що раніше зовсім не цікавилася рослинами і не могла уявити, що колись вирощуватиме їх не лише для себе.
«Я була дуже далека від цього. Навіть не думала, що мене це настільки захопить».
Поштовхом стала звичайна цікавість.
«Донька якось купила насіння і замість простої петунії придбала більш складний сорт. Я з нею дуже намучилася. Почала шукати інформацію, дивитися відео на YouTube, читати різні статті. Мені стало цікаво: невже справді можна виростити такі гарні квіти, як показують інші? З’явився навіть спортивний інтерес».
Поступово Інна почала вивчати тонкощі вирощування рослин, створювати необхідні умови та експериментувати.
«Я слухала людей, читала багато інформації. Потім попросила чоловіка допомогти зробити умови для вирощування: потрібні були освітлення, стелажі. Коли вперше вдалося виростити великі гарні квіти, зрозуміла, що хочу займатися цим далі».
Спочатку квіти були лише захопленням для себе. Згодом Інна почала пропонувати рослини знайомим, а пізніше - продавати.
«Для себе я вирощувала квіти вже років десять. А потім почала продавати, приблизно сім років тому. Спочатку було менше, потім поступово людей ставало більше».
Квіти Інна продає вдома, адже має своїх постійних покупців.
«У мене є люди, які купують із року в рік. Вони радять мене знайомим, і так покупців стає більше. Мені не потрібно їхати на базар, я працюю вдома».
Першими рослинами, які вирощувала Інна, були петунії та хризантеми. Вони й досі залишаються серед її улюблених.
«Петунія і хризантема - це те, що зі мною вже давно. Троянди в мене теж є, але я більше вирощую однорічні квіти. На них я вже добре розуміюся і можу підказати людям, як правильно їх вирощувати».
З роками асортимент значно розширився. Сьогодні серед її квітів - різні види петуній, жоржини, катарантуси, калібрахоа, колеуси, флокси та інші декоративні рослини.
Особливо останнім часом Інні полюбилися жоржини.
«Мені дуже сподобалася низькоросла жоржина. Цього року я запропонувала її своїм покупцям і сподіваюся, що їм теж сподобається. Люди вже пишуть, дякують, показують результати».
Кожну нову рослину жінка спочатку випробовує сама.
«Я спершу купую насіння чи посадковий матеріал для себе, дивлюся, як рослина поводиться саме в наших умовах. Бо можна купити дуже красиву квітку, але вона не буде нормально рости. Якщо вона вибаглива або потребує складного догляду, я не буду радити її людям».
Своїми знаннями Інна ділиться не лише з покупцями. Вона створила YouTube-канал, де розповідає про вирощування квітів і власний досвід.
«У мене є YouTube-канал. Він невеликий, але на нього вже підписалися близько 12 тисяч людей. Я показую, як усе роблю, розповідаю про різні сорти, пояснюю, як доглядати за квітами. Якщо колись сама шукала цю інформацію, то тепер хочеться допомогти іншим».
Два роки тому біля будинку з’явилася теплиця. Вона невелика, адже простір на подвір’ї обмежений, але саме там навесні ростуть квіти для продажу.
«У мене одна теплиця, там я вирощую квіти на продаж. Взимку рослини ростуть у кімнаті в будинку під освітленням, а вже на початку березня ми переносимо їх у теплицю. Зимової теплиці поки що не маю».
За словами Інни, за кожною рослиною, яку покупці бачать навесні, стоять місяці роботи.
«Щоб продати квіти навесні, працювати з ними потрібно ще взимку, починаючи із січня, якщо це рослини, які висіваються насінням. Ще замовляю європейські живці - невеликий садивний матеріал, із якого потім виростають рослини. Його потрібно тримати під освітленням, правильно підживлювати, стимулювати ріст, потім обрізати, укорінювати, розмножувати».
Найважчим випробуванням для неї стала минула зима через постійні відключення електроенергії.
«У мене немає генератора. Бувало так, що куплений живець просто пропадав без освітлення. Доводилося замовляти його знову і починати все спочатку. Це було дуже важко».
Втім, жінка каже, що найскладніше - не розмножити рослину, а зберегти її до весни.
«Вони можуть хворіти, з’являються шкідники, тож за рослинами потрібно постійно стежити».
Попри всі труднощі, найбільше задоволення Інні приносять не продажі, а успіхи людей, які виростили квіти за її порадами.
«Для мене найголовніше, щоб людина купила квітку і в неї все вийшло. Я пояснюю, який сорт краще вибрати, куди посадити, як доглядати, нагадую про підживлення».
Покупці часто залишаються з нею на зв’язку.
«Вони телефонують, пишуть, запитують. Я завжди кажу: звертайтеся, якщо щось незрозуміло. Мені не шкода поділитися досвідом».
Найбільша радість для Інни - бачити результат їхньої праці.
«Мені дуже приємно, коли в покупців виходить те, що вони задумали. Буває навіть так, що якийсь сорт у них виріс краще, ніж у мене. Оце для мене найбільша радість».
Жінка мріє про більшу теплицю, однак сьогодні з планами обережна.
«Хотілося б зробити більшу теплицю, щоб вирощувати більше квітів. Але зараз важко щось планувати».
Найбільше бажання Інни сьогодні - мир.
«Плани зараз прості - дожити до перемоги і жити далі. Хочеться, щоб був мир і спокій».
Вона зізнається: саме квіти допомагають їй триматися у складні часи.
«Квіти для мене - це відрада. Коли виходиш у двір і бачиш усю цю красу, розумієш, що життя триває. Я люблю, щоб було яскраво, насичено. Не люблю пастельних кольорів. Хочу, щоб квіти піднімали настрій».
Для Інни Невмержицької квіти стали не просто роботою. Це справа, яка дарує їй сили, допомагає знаходити радість у щоденних моментах та створювати красу навколо себе.