Маленькі комахи - великі проблеми: чим небезпечні укуси мошки та як захиститися від сезонного гнусу
Кінець весни-початок літа на Сумщині для багатьох мешканців означає не лише тепло і зелені городи, а й справжнє випробування дрібною мошкою. У повітрі з’являються цілі хмари гнусу - він лізе в очі, сідає на відкриту шкіру, дошкуляє під час роботи на городі, прогулянок чи відпочинку біля води.
Для людей у селах і містечках області це щорічна історія: щойно встановлюється тепло і підвищується вологість, мошка починає масово розмножуватися і активно нападати на людей та тварин.
Як зазначають фахівці, травень - традиційний час масового виплоду цього виду гнусу. Зараз під дією тепла й високої вологості ми спостерігаємо інтенсивний виліт комах, до середини червня їх чисельність зменшиться.
Чим небезпечний укус
На відміну від комарів, які нападають поодинці, мошки та їхні близькі родичі - мокреці - атакують масово. Мошки зазвичай вражають верхню частину тіла, тоді як мокреці частіше атакують ноги. На відміну від комарів, які проколюють шкіру, мошка діє агресивніше - вона фактично «вигризає» мікроскопічну ділянку шкіри, щоб дістатися до кровоносних капілярів. Саме тому її укус значно болючіший і викликає більш виражену реакцію.
Під час живлення комаха вводить у ранку слину, що містить гемолітичні речовини, антикоагулянти та ферменти, які перешкоджають згортанню крові. Частково ця слина має знеболювальний ефект, тому момент укусу часто залишається непоміченим. Проте згодом розвивається сильна імунна відповідь організму. У медицині така реакція відома як симулідотоксикоз - місцева токсико-алергічна відповідь із вираженим свербежем, набряком і почервонінням.
Найбільші небезпеки
Масові укуси гнусу можуть спричиняти не лише дискомфорт, а й серйозні медичні ускладнення. У чутливих людей можливі генералізовані реакції: задишка, слабкість, запаморочення, підвищення температури, коливання артеріального тиску. У рідкісних випадках - розвиток анафілактичної реакції.
Ще напад гнусів може спричинити й інфекційні ускладнення. Через сильний свербіж люди часто розчісують місця укусу, що призводить до пошкодження шкіри. У ці мікротріщини легко потрапляють бактерії, що може спричинити піодермію, абсцеси або глибші гнійні ураження тканин.
Також мошки та мокреці розглядаються як потенційні переносники небезпечних інфекцій, зокрема - туляремії, сибірки та паразитарного дирофіляріозу.
Особлива група ризику - діти
Як зазначають фахівці, діти переносять укуси мошок значно важче, ніж дорослі. Адже в них імунна система ще перебуває в процесі формування, а шкіра значно тонша і чутливіша. Тому алергічна реакція у малечі завжди бурхливіша: набряк від одного укусу на нозі чи руці може поширитися на всю кінцівку.
До того ж малюкам практично неможливо пояснити, що ранку не можна чухати. Вони роздирають шкіру брудними руками під час ігор на вулиці, що миттєво призводить до інфікування рани. Окрім того, якщо мошка вкусила дитину в область ока чи шиї, набряк може наростати дуже швидко, загрожуючи перекриттям дихальних шляхів або тимчасовим закриттям очної щілини.
А ще у групі ризику – люди, які мають цукровий діабет, оскільки у них рани від укусів загоюються значно повільніше та мають більший ризик інфікування, ніж здорові люди.
Перша допомога та лікування
Якщо укусу не вдалося уникнути - важливо правильно надати собі першу допомогу вдома. Вона має бути послідовною:
- Промити місце укусу холодною водою з милом (краще господарським або дитячим), щоб змити залишки слини комахи та бруд.
- Продезінфікуваи ранку антисептиком без вмісту спирту (хлоргексидин, мірамістин, перекис водню), щоб не посилити опік та подразнення шкіри.
- Прикласти холод (лід через серветку або холодний компрес). Це допоможе звузити судини, зменшить набряк та притупить свербіж.
- Випити антигістамінний (протиалергічний) препарат у віковому дозуванні. Це основа лікування, яка заблокує викид гістаміну.
Щоб зняти свербіж можна локально використовувати протисвербіжні гелі на основі диметиндену малеату (наприклад, «Феністил гель») або бовтанки з цинком («Каламін»), які добре підсушують та охолоджують.
Якщо набряк та запалення дуже сильні, лікар може призначити топічні глюкокортикостероїди — гормональні мазі короткотерміновим курсом. Проте застосовувати їх самостійно, особливо дітям, не варто. Якщо ж з’явилися ознаки інфекції (шкіра гаряча, виділяється гній), потрібні мазі з антибіотиками.
Чого робити НЕ МОЖНА: категорично заборонено розпарювати місце укусу, розтирати його спиртом, видавлювати пухирці та використовувати сумнівні народні методи на кшталт прикладання чистотілу чи свіжого гною. Це прямий шлях до інфекційного відділення.
Правила захисту від гнусу
Повністю уникнути контакту з природою неможливо, однак захистити себе від укусів мошок та іншого гнусу цілком реально. Фахівці радять дотримуватися простих правил профілактики, які допоможуть мінімізувати ризики та уникнути неприємних наслідків.
Насамперед варто подбати про правильний одяг. Вирушаючи до лісу, на озеро чи працюючи на городі, краще обирати світлі речі, адже темні кольори приваблюють мошок. Одяг має максимально закривати тіло - довгі рукави, штани та манжети допоможуть зменшити ймовірність укусів.
Найбільшу активність мошки проявляють у ранкові та вечірні години, особливо перед заходом сонця, а також у похмуру погоду перед дощем. Саме тому у цей час бажано обмежити перебування поблизу водойм і в лісовій місцевості. У спекотний полудень комахи менш агресивні.
Обов’язковим засобом захисту лікарі називають репеленти - спреї та креми від комах. Для дорослих ефективними вважаються засоби з вмістом DEET (ДЕТА). Для дітей слід обирати безпечніші варіанти з віковим маркуванням, зокрема на основі IR3535 або ікаридину.
Якщо аптечних засобів немає під рукою, можна скористатися народними методами. Зокрема, мошки не переносять запах ванілі. Для домашнього захисту рекомендують розчинити кристалічний ванілін (не ванільний цукор) у теплій воді або змішати його з дитячим кремом та наносити на відкриті ділянки шкіри.
Коли потрібно терміново звертатися до лікаря
У деяких випадках укуси мошок можуть бути небезпечними та потребують негайної медичної допомоги. Терміново звернутися до лікаря або найближчої медичної установи необхідно, якщо:
- набряк швидко поширюється на обличчя, губи чи шию;
- з’явилися утруднене дихання, задишка, запаморочення або різке падіння тиску;
- температура тіла перевищує 38°C;
- на місці укусу утворився великий гнійник, а шкіра навколо стала гарячою, багровою та болючою;
- симптоми не зникають, а посилюються через 3–4 дні після укусу.
У таких випадках медики проведуть необхідну дезінтоксикаційну терапію та допоможуть стабілізувати стан. Головне - не панікувати!
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини: