У Музеї мистецтв презентували посмертний альбом пісень «Вища межа», створений на основі віршів і творчих начерків військового льотчика з Кропивницького Владислава Савєльєва із позивним «Nomad».
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Захід відбувся до 30-річчя від дня народження захисника. До альбому «Вища межа» увійшли 12 музичних композицій.
Від мрії про небо – до військової авіації
Пілот народився 14 серпня 1996 року в Кіровограді (нині Кропивницький) у родині військовослужбовців. Він ще з дитинства плекав мрію про небо й хотів сісти за штурвал літака. По завершенні навчання в місцевій гімназії № 9 вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив з відзнакою у 2019 році. Саме тоді він створив власну родину, одружився зі своєю коханою, з якою познайомилися ще в школі. Тоді ж отримав направлення до лав бригади в Івано-Франківську, де і служив.
У 2021 році Савєльєв уже був пілотом МіГ-29, мав бойовий досвід, брав участь в ООС (Операції об’єднаних сил), й саме тоді з’явилася нагода пройти навчання за кордоном – Владислава відрядили до США на дворічний курс льотчика-винищувача на авіабазі у місті Коламбус (штат Міссісіпі).
Там він отримав свій позивний «Nomad» (з англійської «кочівник», даний псевдонім пов’язаний з його захопленням історією та культурою вікінгів).
Він був одним із українських пілотів, які лобіювали надання Україні винищувачів F-16, зустрічався з пресою та давав інтерв’ю на цю тему. Владислав разом зі своїм другом, військовим льотчиком Андрієм Пільщиковим (псевдонім «Джус») прагнули реформування Повітряних сил України, хотіли, щоб українські льотчики переймали сучасні західні тактики й техніку, відходили від застарілих радянських засад.
Навесні 2023 року після завершення курсу підготовки в США пілот разом із родиною повернувся до України та одразу став на її захист. Встиг здійснити сім бойових вильотів.
Восьмий політ став останнім: літак Владислава збила російська зенітна ракета у червні 2023 року на Донеччині.
Поховали Героя на Алеї слави Далекосхідного кладовища в рідному Кропивницькому.
У нього залишилися маленька донька, дружина, брат та батьки. Указом Президента України від 4 серпня 2023 року майор Владислав Савєльєв нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
На американській авіабазі у місті Коламбус теж вшанували пам’ять майора Савєльєва – його ім’я додали до списку героїв, які загинули, захищаючи інших, на пам’ятній стіні авіабази, де він тренувався. Він став першим українцем та другим іноземцем, чиє ім’я там викарбували.
Зберегти пам’ять про сина
Після загибелі сина Яна Сосуліна шукала спосіб зберегти пам’ять про нього. Спочатку вона хотіла зібрати та опублікувати його вірші.
“Час іде, минають дати. Викладати у соцмережі одні й ті самі пости й нагадувати про свого сина мені вже здавалося банальним. Я шукала можливості продовжити пам’ять по-іншому, бо розумію, що й нас колись не стане, а хотілося, щоб пам’ять про нього жила й після нас”, – поділилася жінка.
За словами матері, ще у підлітковому віці Владислав багато писав і планував презентувати свої твори:
“Колись Владік написав мені у соцмережі: “Мам, я зараз пишу вірші, у мене їх більше ста, я планую їх презентувати людям”. Але так цього і не сталося, бо він поступив на пілота і вже не було часу. Цю збірку він мені подарував, ще одна знаходилася в комп’ютері”.
Після загибелі сина Яна Сосуліна почала перечитувати його тексти й помітила, що деякі з них перегукуються з подіями, які відбувалися у його житті.
“Деякі вірші він писав ще у підлітковому віці, і я іноді взагалі не розуміла, як дитина у такому віці може відчувати все це. Він писав про війну так, немов сам це проживав і там знаходився.
Коли він загинув, я почала читати – у мене волосся ставало дибки. Він майже описував те, що зараз коїться, і свою загибель.
У нього є пісня “Битва залізних птахів” і там якраз майже його останній день описаний”, – каже мама.
Згодом батько знайшов на ноутбуці Владислава інші збірки, які той не встиг надрукувати. Тоді родина вирішила шукати спосіб представити його творчість.
“І цього року під час блекауту мені прийшла ідея. Я спочатку думала просто роздрукувати вірші, але потім зрозуміла, що ніхто вже читати не буде. Люди зайняті іншим, мають багато стресу.
Тоді я вирішила перетворити їх на пісні. Першою композицією стала “Дорога життя”, створена на основі вірша “Краплі крові””.
Владислав любив рок і важкий рок, тому саме в цьому жанрі Яна Сосуліна шукала музичне звучання для композицій, оскільки, за її словами, було багато варіантів. Для створення вокалу використала штучний інтелект, бо записати соліста на студії не було можливості. Потім шукала платформу, яка прийме ці пісні. Радості мами не було меж, коли композицію “Битва залізних птахів” прийняли з першої спроби.
“Я роблю все це, щоб продовжити пам’ять про сина. Щоб про нього пам’ятали не тільки у Кропивницькому, в Україні, а й за її межами”, – каже пані Яна.
Батько Владислава Михайло пригадав момент, коли син ще зовсім маленьким вперше побував із ним на аеродромі:
“Владіку було чотири рочки, коли я за розподілом проходив службу на нашому аеродромі. Взяв його із собою на чергування, а це був вихідний день. Я відкрив ангар, включив літачок, посадив його і кажу: “Сину, те, що червоне, руками не чіпай”. Мабуть, тоді щось і заклалося – стати військовим льотчиком”.
Музика у «Залі пам’яті»
Презентація музичного альбому відбулася поруч із постійно діючою меморіальною експозицією військового льотчика, яка розгорнута у виставково-експозиційному просторі «Зал пам’яті».
Кураторка презентації Анна Недлінська зазначила, що важливою частиною збереження пам’яті про Владислава є творчість, яку він залишив після себе.
“Я щиро дякую вашій родині за те, що зберігаєте пам’ять про свого сина. Бажаю вам витримки й міцного здоров’я. Справи Владислава говорять самі за себе. Він продовжує жити в тих ідеях, які створив, у тих піснях, які були створені за підтримки усієї родини. Пам’ять про нього продовжує жити”,– зазначила вона.
Під час заходу батьки передали до фондового зібрання Музею мистецтв збірку віршів Владислава та флешку із записами музичних треків «Вища межа». На ній вигравіруваний літак та позивний «Nomad».
За словами батьків, нині триває робота над другим посмертним альбомом музичних композицій, а також над документальним фільмом про Владислава Савельєва.
Читайте також: вічний політ: історія загибелі пілота винищувача Міг-29 з Кропивницького
Залишити коментар: