Мати загиблого військового приховала від нотаріуса наявність його дочки та оформила спадщину: чим закінчився спір

Після загибелі військового його мати оформила спадщину, не повідомивши нотаріусу про наявність у сина дочки — іншої спадкоємиці першої черги. Сама ж дочка через ускладнену вагітність, лікування та важкий психоемоційний стан пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Городоцький районний суд Львівської області визнав причини пропуску строку поважними. Суд надав спадкоємиці додаткові три місяці для подання заяви та зобов’язав здійснити перерозподіл уже оформленої спадщини.

Обставини справи

Після смерті 43-річного військового відкрилася спадщина. Його дочка в дитинстві була позбавлена батьківського піклування, оскільки її батьків позбавили батьківських прав щодо неї, і вона виховувалася під опікою іншої особи.

Як пояснювала сторона позивачки, попри позбавлення батька батьківських прав, дочка підтримувала з ним стосунки. Після його мобілізації вона відвідувала батька та підтримувала з ним телефонний зв’язок, а після його загибелі була присутня на похороні.

Після смерті чоловіка приватний нотаріус у травні 2025 року за заявою його матері завела спадкову справу. 2 вересня 2025 року матері померлого було видано чотири свідоцтва про право на спадщину за законом.

Дочка померлого у встановлений шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подала. Строк закінчився 24 липня 2025 року. До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона звернулася 18 вересня 2025 року, однак отримала відмову через пропуск установленого законом строку.

Після цього дочка звернулася до суду. Вона просила визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, зобов’язати матір померлого повернути нотаріусу видані їй свідоцтва та здійснити перерозподіл спадщини.

Чому дочка пропустила строк

Основним аргументом позивачки був стан її здоров’я.

Суд дослідив медичні документи та встановив, що протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини жінка була вагітною, а вагітність мала ускладнений перебіг. Вона перебувала під спостереженням лікарів, мала періоди тимчасової непрацездатності, а з 20 до 23 червня проходила стаціонарне лікування.

З 2 червня до 5 жовтня 2025 року позивачка перебувала на лікарняному у зв’язку з вагітністю та пологами. Отже, на 24 липня 2025 року — день закінчення строку для прийняття спадщини — вона перебувала на такому лікарняному. Пологи відбулися передчасно 7 серпня.

Суд також врахував психоемоційний стан жінки. З матеріалів справи випливало, що після смерті батька її стан погіршився, вона зверталася до психолога, їй діагностували тривожний розлад та призначили психотерапію.

Водночас сторона відповідачки наполягала, що ці обставини не створювали об’єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до нотаріуса.

Представник матері померлого звертав увагу, що позивачка не перебувала безперервно у стаціонарі, виходила на роботу, була присутня на похороні батька та могла вчиняти інші юридично значимі дії. Зокрема, до травня 2025 року вона подавала документи для отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю батька.

Тому, на думку відповідачки, наведені причини мали суб’єктивний характер і не відповідали критеріям поважності причин пропуску строку, передбаченим статтею 1272 ЦК України.

Мати померлого не повідомила нотаріусу про його дочку

Окреме значення при вирішенні спору суд надав обставинам оформлення спадщини матір’ю померлого.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.

Крім того, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає, що при зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує, серед іншого, коло спадкоємців.

Дослідивши матеріали спадкової справи, районний суд встановив, що мати померлого, подаючи заяву про прийняття спадщини, не зазначила про наявність його дочки — іншої спадкоємиці першої черги за законом.

Суд оцінив таку поведінку відповідачки як недобросовісну та зазначив, що вона свідомо приховала інформацію про наявність ще одного спадкоємця першої черги.

Також суд вказав, що нотаріус не встановила наявність чи відсутність інших спадкоємців першої черги всупереч вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому представник відповідачки в суді пояснювала, що мати померлого не повідомила нотаріусу про його дочку, оскільки чоловік був позбавлений щодо неї батьківських прав, а сама відповідачка не вважала позивачку його рідною дитиною.

Водночас суд установив на підставі матеріалів справи, що позивачка є дочкою померлого та спадкоємицею першої черги за законом.

Чому суд визнав причини пропуску строку поважними

За статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом установленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв. Водночас за позовом спадкоємця, який пропустив цей строк із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви.

Вирішуючи такі спори, суд має встановити, чи були причини пропуску пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця.

У справі № 441/2082/25 суд оцінював не одну окрему обставину, а їх сукупність.

Зокрема, було враховано ускладнений перебіг вагітності позивачки, лікування та перебування під медичним наглядом, її психоемоційний стан після втрати батька і призначення психотерапії.

Суд також врахував встановлену ним недобросовісну поведінку матері померлого, яка при зверненні до нотаріуса не повідомила про наявність іншої спадкоємиці першої черги.

Ще однією обставиною став порівняно невеликий проміжок часу між закінченням строку та фактичним зверненням до нотаріуса. Шестимісячний строк закінчився 24 липня 2025 року, а вже 18 вересня дочка подала заяву про прийняття спадщини.

Суд послався, зокрема, на практику Верховного Суду, відповідно до якої незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подальшим зверненням спадкоємця також може враховуватися при вирішенні питання про надання додаткового строку.

У підсумку районний суд дійшов висновку, що дочка померлого не прийняла спадщину своєчасно з поважних причин.

При цьому з рішення не випливає, що сама по собі вагітність є безумовною підставою для поновлення можливості прийняти спадщину. Суд обґрунтував свій висновок саме сукупністю конкретних обставин цієї справи.

Що вирішив суд

Городоцький районний суд Львівської області задовольнив позов у повному обсязі.

Суд визначив дочці померлого додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Оскільки свідоцтва про право на спадщину вже були видані матері померлого та між спадкоємицями існував спір, суд також вирішив питання щодо подальшого оформлення спадщини.

Матір померлого зобов’язали повернути приватному нотаріусу оригінали чотирьох свідоцтв про право на спадщину за законом від 2 вересня 2025 року.

Приватного нотаріуса суд зобов’язав здійснити перерозподіл спадщини шляхом внесення змін до цих свідоцтв про право на спадщину.

Крім того, з відповідачки на користь позивачки стягнуто 3633,60 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.