Медики пояснили, яку помилку ви робите при вимірюванні тиску
16-08-2025 14:00

Звичний метод перевірки тиску за допомогою тонометра з манжетою може суттєво спотворювати результати.
Нове дослідження показало, що стандартні вимірювання часто занижують показники систолічного тиску і водночас завищують діастолічний. Це означає, що діагноз гіпертонії у значної кількості пацієнтів може залишатися непоміченим.
Фахівці пояснюють, що причина криється у фізіологічних процесах під час вимірювання. Артерія під манжетою залишається закритою довше, ніж очікується, а відтак момент появи перших звуків, які свідчать про систолічний тиск, фіксується із запізненням. У результаті лікарі отримують показник, нижчий за реальний. При цьому кінцеві звуки, які позначають діастолічний тиск, навпаки сприймаються завищеними.
За класичною методикою, відомою як аускультативний метод, манжета стискає плече пацієнта доти, доки кровотік у судині повністю не блокується. Під час повільного випускання повітря медик прислухається до характерних звуків. Вони й вказують на межі тиску. Але виявилося, що цей метод має приховану похибку. Співавторка роботи, дослідниця Кейт Бассіл з Кембриджу, наголосила, що саме ця невідповідність здатна вводити в оману лікарів і пацієнтів.
Команда науковців створила спеціальну установку, яка відтворила умови всередині руки під манжетою. Завдяки цьому вдалося побачити, що під час надування манжети тиск у нижньому відділі судини стає надто низьким. Через це стінки судин залишаються здавленими довше, ніж повинні, і момент відкриття артерії відтерміновується. Коли ж нарешті з’являються перші звуки, тонометр фіксує показник, що насправді є заниженим.
За оцінками дослідників, такий недолік вимірювань може стати причиною того, що до 30 відсотків випадків систолічної гіпертонії залишаються непоміченими. Це серйозна проблема, адже несвоєчасна діагностика впливає на ефективність лікування та підвищує ризик ускладнень.
Водночас вчені наголошують, що проблему можна частково вирішити навіть без складного обладнання. Наприклад, простим і доступним способом є підняти руку перед вимірюванням. Така дія дозволяє зробити показники точнішими і знизити ймовірність похибки.
Окрім цього, майбутні розробки у сфері медичних приладів можуть включати функції збору додаткової інформації про пацієнта. Йдеться про такі параметри, як вік, індекс маси тіла або особливості тканин. Врахування цих факторів допоможе тонометрам автоматично робити корекцію результатів та забезпечувати більш точне вимірювання.
Фахівці пояснюють, що причина криється у фізіологічних процесах під час вимірювання. Артерія під манжетою залишається закритою довше, ніж очікується, а відтак момент появи перших звуків, які свідчать про систолічний тиск, фіксується із запізненням. У результаті лікарі отримують показник, нижчий за реальний. При цьому кінцеві звуки, які позначають діастолічний тиск, навпаки сприймаються завищеними.
За класичною методикою, відомою як аускультативний метод, манжета стискає плече пацієнта доти, доки кровотік у судині повністю не блокується. Під час повільного випускання повітря медик прислухається до характерних звуків. Вони й вказують на межі тиску. Але виявилося, що цей метод має приховану похибку. Співавторка роботи, дослідниця Кейт Бассіл з Кембриджу, наголосила, що саме ця невідповідність здатна вводити в оману лікарів і пацієнтів.
Команда науковців створила спеціальну установку, яка відтворила умови всередині руки під манжетою. Завдяки цьому вдалося побачити, що під час надування манжети тиск у нижньому відділі судини стає надто низьким. Через це стінки судин залишаються здавленими довше, ніж повинні, і момент відкриття артерії відтерміновується. Коли ж нарешті з’являються перші звуки, тонометр фіксує показник, що насправді є заниженим.
За оцінками дослідників, такий недолік вимірювань може стати причиною того, що до 30 відсотків випадків систолічної гіпертонії залишаються непоміченими. Це серйозна проблема, адже несвоєчасна діагностика впливає на ефективність лікування та підвищує ризик ускладнень.
Водночас вчені наголошують, що проблему можна частково вирішити навіть без складного обладнання. Наприклад, простим і доступним способом є підняти руку перед вимірюванням. Така дія дозволяє зробити показники точнішими і знизити ймовірність похибки.
Окрім цього, майбутні розробки у сфері медичних приладів можуть включати функції збору додаткової інформації про пацієнта. Йдеться про такі параметри, як вік, індекс маси тіла або особливості тканин. Врахування цих факторів допоможе тонометрам автоматично робити корекцію результатів та забезпечувати більш точне вимірювання.
Источник:
ОГО