Мери районних центрів Вінниччини: який вік і скільки років при владі

05-08-2026 12:11
news-image
Колаж очільників районних центрів Вінниччини: Сергій Моргунов, Анатолій Гук, Вадим Кожуховський, Геннадій Глухманюк, Валерій Весняний та Микола Юрчишин
«Політична Арена Вінниччини» проаналізувала вік, тривалість перебування на посаді та політичні перспективи очільників районних центрів області напередодні перших повоєнних місцевих виборів. На колажі: Сергій Моргунов, Анатолій Гук, Вадим Кожуховський, Геннадій Глухманюк, Валерій Весняний та Микола Юрчишин.

Влада не буває вічною. Рано чи пізно усі навіть найвпливовіші посадовці її втрачають. У тому числі – внаслідок досягнення того віку, коли ефективно управляти неможливо. Приклад найближчого майбутнього – завершення у зв’язку з об’єктивними причинами нескінченної, здавалося би, каденції володаря Кремля та неминуча після його смерті бійка за владу в РФ.

Але не будемо про орків.

Подивимося на наші скромні вінницькі реалії.

Скільки років головам районних центрів нашої області та з якого часу вони займають власні посади? Це не лише суха статистика, а й певні ознаки того – чи балотуватимуться вони на перших повоєнних місцевих виборах та які у них шанси на перемогу.

Сергій Моргунов, міський голова Вінниці

Вінниця. Міський голова – Сергій Моргунов. 58 років. Мером з 2015-го року, але фактично при владі перебуває з 2006-го, коли став секретарем міської ради. Балотуватися напевно буде, за 20 років мав можливість реалізувати все заплановане. Багато чого було зроблено. Шанси на перемогу багато у чому залежатимуть від того – під якими партійними прапорами піде на вибори. Належність до рейтингового політичного проєкту шанси на перемогу збільшує, висування від маловідомої на загальноукраїнському рівні партії – зменшує.

Анатолій Гук, голова Гайсинської громади

Гайсин. Голова ОТГ – Анатолій Гук. Народився 16 липня 1944 року. Обраний на посаду у 2006 році. Гук, на два роки старший за Трампа, тому ризикнемо припустити, що на наступні вибори він уже не піде.

Жмеринка. Обов’язки міського голови виконує Вадим Кожуховський. Він очолює громаду після того, як Анатолій Кушнір достроково склав свої повноваження. Кожуховський народився у 1993 році, виконує обов’язки мера з жовтня 2022 року. Не складно спрогнозувати, що якщо не буде непередбачуваних ситуацій, то за крісло міського голови він обов’язково змагатиметься.

Геннадій Глухманюк, міський голова Могилева-Подільського

Могилів-Подільський. Геннадій Глухманюк – 52 роки. Обраний у 2020 році. Буде балотуватися. Або від «Слуги народу» як минулого разу (можливо – «Блоку Зеленського», якщо буде проведено ребрендінг цієї політичної сили), або у якості самовисуванця.

Валерій Весняний, міський голова Тульчина

Тульчин. Мер – Валерій Весняний, 1956 рік народження (70 років). З квітня 2006 року по теперішній час – Тульчинський міський голова. Попри солідний вік міг би й брати участь у виборах, але є один аспект – кримінальні справи відкриті правоохоронцями по міському голові.

Чи є це цей фактор визначальним?

Вінниччина знала приклади, коли діючий мер райцентру (колишнього) сидів в СІЗО, затриманий за підозрою у хабарництві, був в розшуку Інтерполу, але зміг дистанційно, за допомогою мобільного телефону та зв’язку з “волею” через адвокатів організувати перемогу свого сина замість себе, а потім і сам повернувся на посуд мера міста.

Тому прогнозувати рішення Валерія Весняного складно.

Микола Юрчишин, міський голова Хмільника

Хмільник. Микола Юрчишин народився у 1965 році (69 років). 25 жовтня 2020 року обраний міським головою Хмільницької міської громади від партії «За Майбутнє», тобто керує містом, порівняно з багатьма колегами, не так давно. Якщо буде налаштований продовжити каденцію, – має гарні шанси.

Отже, середній вік голови міста – районного центру Вінницької області – 60 років. Наймолодший – в. о. Жмеринського міського голови Кожуховський, йому 33 роки. Найстарший – очільник Гайсина Гук, якому виповнилося уже 82 роки.

Найдовше займають власні посаді Гук і Весняний – з 2006 року, лише з 2022 року став керманичом Жмеринки Кожуховський.

Але все це, ще раз підкреслимо – цифрові показники, які мало впливатимуть на результати повоєнних місцевих виборів, адже основними факторами для перемоги там буде належність до популярної рейтингової політичної партії. Шансів у самовисуванців буде менше.