«Мертвий район»: у Луцьку дослідили, чому в Старе місто ніхто не хоче ходити
Старе місто Луцька часто називають його серцем і «мертвим районом» водночас. Чому історичний центр роками залишається малолюдним, якою була державна та міська політика щодо цієї території та що потрібно змінити, дослідили активісти ГО «Семиярусна гора».
Під час презентації дослідження його автори нагадали, що колись Старе місто було своєрідним островом, який з усіх боків омивали річки. Минув час, але район так і залишився відрізаним від решти Луцька. Щоправда, тепер ідеться вже не про природні, а про адміністративні, містобудівні та юридичні бар'єри.
Однією з проблем дослідники називають систему управління історичною частиною міста. Пам'ятками тут опікуються одночасно держава, область і місто, що нерідко ускладнює реалізацію будь-яких проєктів. Водночас, як зазначають урбаністи, приклад реставрації Окольного замку показав, що ці труднощі можна долати.
Не меншою проблемою є юридична невизначеність.
«Дуже важливо впорядкувати документацію, аби одні документи не суперечили іншим. На сьогодні навіть немає повного розуміння, що саме є історико-культурним заповідником, а що – ні», – зазначив очільник ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин.
За словами активістів, нині на генеральному плані Луцька межі історичного заповідника взагалі не визначені, а історико-архітектурний опорний план за роки неодноразово змінювався.
Попри це, у самому серці Старого міста продовжують зводити нові житлові комплекси – подекуди просто над багатовіковими підземеллями.
Протягом шести місяців команда ГО «Семиярусна гора» вивчала документи, аналізувала публічні матеріали, проводила фокус-групи та понад 20 експертних інтерв'ю.
«Ми дослідили, як змінювалося управління Старим містом, які рішення вплинули на його нинішній стан і що можна зробити, аби цей простір став живішим, комфортнішим і кориснішим для лучан», – розповів Любомир Дмитришин.
Результати дослідження представили громаді та представникам міської влади. На думку авторів, відродження історичного центру потрібно починати не з комерції, а зі створення якісного громадського простору.
«Спочатку треба створити комфортний простір. Він притягне людей, а вже за ними прийде бізнес. Марно розвивати комерцію в тому просторі, який є зараз», – наголосив Дмитришин.
Під час роботи активісти також вивчали досвід Львова.
«Ми дивилися, як там працюють зі спадщиною. Заповідною територією управляє місто, а орган охорони культурної спадщини – це близько сорока людей, які щодня займаються виключно розвитком історичного середовища», – зазначив він.
Серед рекомендацій дослідників – зробити процес ухвалення рішень відкритішим, забезпечити вільний доступ до містобудівної документації та під час виділення земельних ділянок або переукладання договорів оренди обов'язково зазначати їхнє історико-культурне призначення.
«Велика частина конфліктів у Старому місті виникала через рішення, які ухвалювалися непублічно, за зачиненими дверима. Це стосується і вулиць Кафедральної та Драгоманова, де розташовані археологічні пам'ятки, яким сотні років», – додав очільник громадської організації.
За його словами, після презентації дослідження рекомендації передадуть міській та обласній владі.
«Попри всі бар'єри, головною цінністю залишаються люди, які хочуть відновлювати ці пам'ятки. Луцьк має шанс стати одним із найбільш збережених старих міст України», – підсумував Любомир Дмитришин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: