«Ми йшли до цього більш ніж 20 років». Що змінює для пацієнтів запуск відділення клінічних фармацевтів у Львові

СпецтемаЦе – мед

«Пане Ігорю, я клінічний фармацевт, можемо поговорити про ліки, які ви приймаєте», — звертається до пацієнта стаціонару Юлія Настюха. 

В Університетській лікарні Львівського національного медичного університету імені Короля Данила триває ранковий обхід. Він може здатися незвичним. Бо в палати заходить не лише лікар, але й клінічний фармацевт. Навіщо? Пояснюємо в матеріалі.

Додати LB.ua як бажане
джерело в Google

Щоб був ефект від ліків і якнайменші побічні реакції

«Будь-які питання — чи пропуску, чи, можливо, ефективності, бо є моменти, коли лікарський засіб може не давати ефекту, а побічні реакції є, — прошу звертатися», — наголошує пацієнтам клінічна фармацевтка. 

Такі спеціалісти синхронізують призначення усіх лікарів, а також безрецептурні чи харчові добавки. У відділенні клінічної фармації лікарні їх четверо. Препарати добирають так, аби їхня кількість була оптимальною, а ризик побічних ефектів мінімальний. 

Фото: Lb.ua Університетська лікарня ЛМНУ

Реклама

Для багатьох розвинених країн у лікарнях це звична практика – працювати в тандемі з клінічним фармацевтом. Він перевіряє медикаментозні призначення лікаря і ставить поруч свій підпис, що все ОК, ця комбінація потрібна і безпечна для людини, враховуючи її стан і особливості. 

В Україні ж таке відділення в Університетській лікарні Львова відкрили вперше.

«Ми йшли до цього більше 20 років», – каже професор Андрій Зіменковський. Він очолює кафедру менеджменту охорони здоров’я, фармакотерапії та клінічної фармації університету, а також керує відділенням клінічної фармації університетської лікарні.

Професор їздив по світу, стажувався зокрема в Лондоні, і бачив, як клінічні фармацевти працюють там біля ліжка пацієнта: «Клінічний фармацевти – це суперкоманда фахівців, які розуміються на ліках, на їхньому раціональному застосуванні. Вони пояснюють, в тому числі пацієнтам, як таблетка діє в організмі. Дають настанови лікарям і медсестрам, як правильно застосовувати лікарські засоби». 

Фото: LB.ua Професор Андрій Зіменковський

Лише 50% пацієнтів застосовують ліки так, як належить?

Клінічний фармацевт не є контролером лікаря, а його партнером у допомозі пацієнтам. 

«Окрім роботи з лікарем, окрім призначення лікарських засобів, велике значення має те, як пацієнт приймає ліки, – пояснює Юлія Настюха, доцентка кафедри менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії та клінічної фармації ЛМНУ, клінічна фармацевтка відділення клінічної фармації університетської лікарні. – За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, при хронічних захворюваннях, при тривалій фармакотерапії лише 50% пацієнтів застосовують ліки так, як належить. Відповідно, інша половина має певні особливості лікової поведінки, які можуть проявлятися у тому, що пропускають певні лікарські засоби». 

За даними досліджень, клінічні фармацевти у лікарнях потенційно зменшують повторні госпіталізації, дні у стаціонарі, можуть зменшувати звернення по невідкладну допомогу. 

Реклама

7 із 12 досліджень впливу клінічних фармацевтів на лікування показують, що побічні реакції або медикаментозні помилки у лікарнях зменшилися. 

А участь таких фахівців у мультидисциплінарних командах реанімацій потенційно знижує смертність і кількість побічних ефектів.

Фото: LB.ua Університетська лікарня ЛМНУ

Чому завдяки клінічним фармацевтам підвищується безпека пацієнта

«Чим більше лікарських засобів застосовує пацієнт, тим більший ризик лікопов’язаних проблем. А це побічні реакції від застосування лікарських засобів, небажані лікові взаємодії, які можуть мати наслідки для пацієнта. Ми працюємо разом із лікарем, опрацьовуємо разом з пацієнтом з тим, щоб кількість ліків була оптимальною. Як правило, меншою, бажано меншою», – пояснює Юлія Настюха.

Порівняння призначень ліків пацієнтам з тим, що мало б бути за стандартом, в одному з відділень показало: можна було зекономити 1000 грн на кожному листку призначень, при цьому якість терапії ніяк би не постраждала. Це дають клінічні фармацевти.

«У результаті підвищується безпека пацієнта. Раціональніше використовуються ліки. Зменшуються витрати і системи охорони здоров'я, і самого пацієнта, збільшується комплаєнс пацієнта до фармакотерапії, збільшується довіра до лікарів і до клінічних фармацевтів», – каже професор Андрій Зіменковський.

В Україні ж напрямок клінічних фармацевтів поки не настільки розвинений, як би того хотілось. 

У нас такі фахівці зазвичай виконують у лікарнях функції з інфекційного контролю – тобто перевіряють призначення антибіотиків, хоч можуть робити значно більше. 

«У середньому університетському шпиталі в Лондоні на тисячу пацієнтів таких фахівців приблизно 80», – каже професор Зіменковський. У львівській університетській клініці їх поки четверо і не на повну ставку, але це – суттєвий стрибок уперед. Але де взяти гроші і фахівців на збільшення штату відділення? Другий виклик навіть гостріший. Клінічних фармацевтів бракує.

Реклама

Фото: LB.ua Пара на фармацевтичному факультеті ЛМНУ

«Наша кафедра менеджменту охорони здоров'я, фармакотерапії та клінічної фармації спроможна випускати понад сотню фахових спеціалістів, які вже зразу можуть іти на роботу в клініку. Статистика показує, що за один випуск близько 30-40 здобувачів вищої освіти післядипломного рівня отримують спеціалістів клінічного фармацевта, – додає Данило Камінський, декан фармацевтичного факультету Львівського медичного університету імені Короля Данила. – це найближче зв’язана частина фармації до медицини, це є клінічна фармакологія і клінічна фармація. Сама назва говорить, але треба багато і довго вчитися. І визначальне питання є працевлаштування». 

Фото: скрин відео Данило Камінський

Що про цю ініціативу медуніверситету думає МОЗ?

«Міністерство охорони здоров’я підтримує і буде підтримувати введення штатних посад клінічних фармацевтів у закладах охорони здоров’я, – каже міністр охорони здоровя Віктор Ляшко. – Дякуємо Львівському національному медичному університету, зокрема університетській лікарні, яка запускає цей процес. Це дозволятиме іншим менеджерам закладів охорони здоров’я приїжджати до університету, дивитися, як це працює, і впроваджувати в себе в закладі».

Фото: МОЗ Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України

• 01 жовтня, 13:30 «Зрештою людина перестає вірити, що здатна сама створити щось з нуля». Тетяна Захарченко про ШІ та навчання.
• 30 вересня, 09:44 Де говорити з пацієнтом: невирішене питання психологічної допомоги в лікарнях
• 28 вересня, 15:49 Ексклюзив“Найбільш на грані кризи – нейрохірургічні операції”, – Ляшко

лікарні вища освіта медична освіта