«Ми щодня крутимо рулетку»: легендарний командир гармати з тернопільської артбригади повернувся на фронт після важкого поранення!
Уже дев’ять років триває військова служба 28-річного головного сержанта ЗСУ із позивним “Ярий”. Підписавши свій перший контракт у 2017 році, молодий чоловік пройшов шлях від звичайного рядового номера обслуги до досвідченого командира гармати, який керував підрозділами у найскладніших оборонних та наступальних операціях, пише журналістка Оксана Чмиленко, 20 хвилин.
Військова кар’єра Ярого демонструє повну трансформацію Збройних сил України від пострадянських стандартів до високотехнологічної сучасної армії. Пройшовши крізь запеклі бої, важкі травми та втрати друзів, сержант залишається на передовій.
Ключові технологічні зміни у роботі українських артилеристів за версією сержанта Ярого:
- Перехід від ведення вогню за старими паперовими підручниками до використання цифрових мап;
- Впровадження автоматизованої системи управління артилерією “Кропива” для миттєвого розрахунку цілей;
- Активне використання розвідувальних безпілотників для коригування та ведення прямих трансляцій ударів;
- Кардинальна зміна тактики маскування позицій через цілодобову присутність ворожих дронів у небі.
“Я людина, яка, крім війни і армії, фактично нічого не бачила”, — каже Ярий. — “Але ми навчилися працювати ефективно. Якщо у 2017-му воювали за старими підручниками, то зараз це суцільна технологічна гонка: дрони, цифрові мапи, система “Кропива”, яка миттєво вираховує цілі та дистанції. Ми навчилися закопуватися, маскувати позиції і бути непомітними, бо дрони бачать усе.”
Починаючи службу неподалік Сєвєродонецька на гаубиці “Кукушка”, розрахунок Ярого працював в умовах суворих лімітів калібру. Велика війна 2022 року повністю змінила правила гри. Підрозділ швидко перейшов на ствольна артилерію, “Гради” та касетні снаряди, а згодом опанував американські гаубиці М777 із символічними іменами загиблих іноземних колег на стволах.
“Технічно ми пішли далеко вперед. Можливість бачити результат влучання на власні очі піднімає мотивацію”, — ділиться сержант. — “Пам’ятаю, як на Донбасі комбат викликав до гармати через пряму трансляцію з планшета. Ми бачили, як ворожа група з десяти осіб злізла з броні і кинулася в посадку. Перший снаряд ліг поруч, вони всі збіглися в одну ямку до каба, а другим — ми влучили прямісінько туди. Емоції тих, хто спостерігав за стрімом, не передати словами. Потім хлопці тішилися, що не треба витрачати багато снарядів.”
Пройшовши через пекло Чернігівщини, Сумщини та Бахмута, де військові спали по 15 хвилин і орієнтувалися на реакцію фронтового собаки Бахмута, Ярий опинився на Курському напрямку. Саме там у 2024 році капонір підрозділу накрило ворожим вогнем. Осколки сильно пошкодили ліву руку та роздробили суглоб правої.
“Побратими дивувалися, як я вижив, бо весь капонір був посічений осколками”, — розповідає сержант. — “Я тоді просто перед пострілом заскочив убік. Якби не став збоку — ми б зараз не розмовляли. Певно, маю надійного ангела-охоронця. Не раз бувало, хотів вийти, передумав, а за мить всю ту посадку накривало вогнем.”
Незважаючи на тривалу реабілітацію у Білій Церкві та Тернополі, боєць повернувся на фронт, щоб навчати молодих солдатів. Сержант підкреслює, що саме там, на позиціях, його справжній дім. В тилу на нього залишається чекати дружина, з якою вони уклали шлюб під час короткої 10-денної відпустки у 2023 році, та син.
“Мені давали лише десять днів відпустки за сімейними обставинами”, — згадує Ярий. — “Жартували з дружиною: одруження — це ж серйозна причина? Так і розписалися.”
“Я людина, яка, крім армії, нічого не бачила, і коли дитина вперше назвала мене татом — це було справжнє диво”, — ділиться боєць. — “Одного разу дружина приміряла сукню, а я тримав малого на руках. Він довго не говорив, а тут раптом вимовив: “Тато, мама”. Це момент, який запам’ятаю на все життя.”
Наразі досвідчений воїн виконує важливі обов’язки старшини батареї та координує роботу особового складу, щодня нагадуючи новобранцям про ціну помилки на війні.
“Кажу хлопцям: ми щодня крутимо рулетку”, — серйозно додає він. — “Джекпот може випасти кожному, тому головне — не просто стріляти, а робити це правильно, з мінімальними втратами.”