Миколаївський обласний яхт-клуб продовжує роботу попри руйнування та втрату флоту через війну

Миколаївський обласний яхт-клуб, який уже майже 140 років залишається одним із головних осередків вітрильного спорту на півдні України, продовжує функціонувати попри значні руйнування інфраструктури, втрату частини спортивного флоту та наслідки підтоплення. Про поточний стан та діяльність закладу стало відомо з розлогого репортажу Юлії Винник на онлайн-платформі «ProШо». Матеріал підготували у межах проєкту «Морська спадщина Миколаєва» за участі команди Платформи MY ART.

Традиції та підготовка нових кадрів

Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту «Обласний Яхт–клуб» має тривалу історію досягнень. Починаючи з 1991 року, тут виховали 235 майстрів спорту, 500 кандидатів у майстри спорту та десять майстрів спорту міжнародного класу.

З 2025 року заклад очолює Юрій Журавльов, який сам прийшов у вітрильний спорт у 13-річному віці, а з 2013 року працював тут тренером. Керівник згадує, що після першого падіння у воду боявся виходити на неї близько року, але зміг подолати страх.

«Тоді я зумів подолати свій страх. Якщо загалом описати свої відчуття, коли виходиш на воду, то це адреналін. Це вітер, це хвилі, тобі в обличчя летять бризки. Я з 2000 року є чемпіоном України в класі “Кадет”. Я почав вкладати більше зусиль під час тренувань і почав займати призові місця. Був період, коли я пішов заробляти в інше місце, але з часом все одно повернувся у вітрильний спорт. Я сказав собі, що які б там не були гроші, а це те, що приносить мені натхнення», — розповідає Юрій Журавльов.

Наразі у школі діти починають тренуватися з першого класу. Юних спортсменів навчають управляти яхтами різних класів, серед яких: «Оптиміст», «Кадет», «ILCA 4», «ILCA 6», «ILCA 7», «470», «420» та «49». Тренування на воді для початкових груп тривають до двох годин, а для старших вихованців — до чотирьох годин.

Вплив воєнних дій та підриву Каховської ГЕС

До повномасштабного вторгнення російських військ у яхт-клубі відкривали сезон на початку травня, проводили фестиваль «Пісні старого Яхт-клубу» та щороку в середині грудня відзначали найкращих спортсменів. У цей період за рік відбувалося від 22 до 34 змагань, зокрема триденна екологічна регата імені Сергія Шаповалова (за маршрутом Миколаїв — Кінбурнська коса із зупинкою в Очакові) та регата «Кубок імені Юрія Макарова».

Зараз кількість змагань скоротилася до 18–26 на рік. У 2022 році частина спортсменів виїхала за кордон, проте наразі в закладі укомплектовано повний штат учнів та тренерів, а на змаганнях одночасно виходить від 70 до 120 вітрильників.

Воєнні дії завдали закладу суттєвих матеріальних збитків. Унаслідок чотирьох ракетних ударів у 2022 та 2024 роках було повністю зруйновано елінг, де зберігалися дитячі човни та катери. Під завалами опинилася значна частина флоту: 19 човнів та один катер безпеки знищені без можливості відновлення. Вибухові хвилі також пошкодили адміністративні будівлі, де деформувалися двері та вибило вікна (їх оновили у 2024 році, додатково облаштувавши естетичне підсвічування).

Додаткових руйнувань яхт-клуб зазнав у червні 2023 року через підрив Каховської ГЕС. Різке підняття рівня води призвело до масштабного підтоплення, внаслідок якого пошкоджено берегову лінію, асфальтне покриття, електромережі та фундаменти складських приміщень.

Міжнародна підтримка та нові турніри

Попри труднощі, з 2024 року вихованці закладу беруть участь у змаганнях «Tiligul Games», які проходять на Тилігульському лимані для вітрильників з усієї України.

Важливим етапом відновлення матеріально-технічної бази став січень 2026 року, коли за підтримки Королівства Данії спортивна школа отримала дев'ять сучасних вітрильників класу «Оптиміст». Юрій Журавльов переконаний, що за умови належної підтримки матеріальної бази вітрильний спорт у Миколаєві після війни здатний вийти на найвищий рівень.