Мільйони на ЗСУ чи лише обіцянки: в Раді не знають, скільки грошей принесуть дозволи на експорт зброї
Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував парламенту підтримати законопроєкт № 15400, який передбачає спрямування плати за оформлення та видачу документів у сфері державного експортного контролю на потреби оборони. Пропонується розподіляти ці надходження порівну: половину направляти на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, а решту – на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Водночас у матеріалах до законопроєкту є питання щодо обсягів майбутніх надходжень і впливу змін на місцеві бюджети.
Що пропонує законопроєкт № 15400
Комітет з питань бюджету розглянув доопрацьований законопроєкт, поданий народними депутатами Андрієм Мотовиловцем і Роксоланою Підласою. В результаті комітет рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками. Для цього пропонується доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України нормою, яка тимчасово змінить порядок зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю.
Йдеться про документи, пов’язані з експортом товарів військового призначення та подвійного використання. Останні можуть мати як цивільне, так і військове застосування, тому їх міжнародні передачі підлягають спеціальному державному контролю.
За запропонованими правилами, з дня набрання чинності законом і до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, відповідні надходження в повному обсязі зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету. Далі кошти мають спрямовуватися Міністерству оборони України за двома напрямами:
- 50% – на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки;
- 50% – на виплату грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.
Порядок використання коштів має визначити Кабінет Міністрів України.
Таким чином, законопроєкт не запроваджує новий платіж для експортерів, а змінює бюджетний маршрут уже передбаченої плати. Його мета – спрямувати ці кошти безпосередньо на визначені оборонні потреби, а не залишати їх у складі доходів місцевих бюджетів.
Чому виникла потреба змінити Бюджетний кодекс
Плата за оформлення та видачу документів у сфері експортного контролю передбачена статтею 30 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання». Розмір плати залежить від виду документа або вартості контракту, а порядок справляння та відповідні тарифи визначає Кабмін.
Водночас Бюджетний кодекс відносить плату за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем їх надання, до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів. Саме цей підхід пропонують змінити на період воєнного стану.
У матеріалах до законопроєкту зазначається, що новий порядок має створити додаткове джерело фінансування оборони без збільшення податкового навантаження. Ідеться також про посилення зв’язку між міжнародним експортом контрольованої продукції та забезпеченням обороноздатності держави.
Скільки коштів може отримати Міноборони
За повідомленням бюджетного комітету, майбутній обсяг надходжень неможливо точно визначити наперед. Сума залежатиме від практичного застосування оновленого механізму міжнародних передач, кількості звернень суб’єктів господарювання, готовності виробників експортувати відповідну продукцію та забезпечення внутрішніх потреб Сил оборони.
У попередньому висновку до законопроєкту комітет наводив дані Казначейства, за якими у 2025 році до місцевих бюджетів від плати за експортний контроль надійшло близько 7 млн грн.
Водночас у цьому ж документі наголошувалося, що за загальним кодом бюджетної класифікації 22012500 обліковуються надходження від багатьох різних адміністративних послуг. Тому загальні суми за цим кодом не дають змоги визначити, скільки саме коштів надходить від експортного контролю.
Отже, наразі немає достатніх даних, щоб назвати конкретну суму, яку Міноборони зможе отримати після запровадження нових правил.
Відповідно до Бюджетного кодексу, видатки спеціального фонду здійснюються в межах і за рахунок фактичних надходжень. Тобто передбачений законом розподіл 50 на 50 сам по собі не гарантує певного обсягу фінансування: він залежатиме від того, скільки коштів реально надійде до бюджету.
У попередньому висновку до законопроєкту бюджетний комітет звертав увагу на відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками. Зокрема, не було достатньо обґрунтовано запропонований розподіл надходжень між двома напрямами, їхню частку з огляду на фактичні потреби у фінансуванні та вплив змін на виконання функцій місцевого самоврядування.
На можливі наслідки для місцевих бюджетів звертало увагу й Міністерство фінансів. Адже після зміни бюджетного зарахування відповідні громади не отримуватимуть ці надходження, які за чинним порядком належать до доходів місцевих бюджетів.
Водночас у попередньому висновку зазначалося, що Головне науково-експертне управління загалом не заперечувало проти ідеї цільового спрямування цих коштів на оборону, зважаючи на державний характер експортного контролю. Міністерство оборони також підтримало законопроєкт, а Мінфін у межах своєї компетенції не висловив зауважень до його попередньої редакції.
Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт № 15400, плата за оформлення документів у сфері експортного контролю стане ще одним джерелом фінансування потреб ЗСУ. Половину цих коштів планують спрямовувати на озброєння та військову техніку, решту – на грошове забезпечення військових.
Водночас реальний внесок цієї ініціативи в оборонний бюджет залежатиме від того, скільки коштів фактично надходитиме. Тож ключове питання – не лише в ухваленні змін, а й у тому, наскільки відчутним буде результат для армії.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15400, який пропонує тимчасово змінити порядок використання коштів, отриманих від оформлення документів у сфері державного експортного контролю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
