Мільйони за угодами зі слідством хочуть забрати у приватних фондів, але чиї гроші насправді підуть до бюджету
Мільйони гривень, які фігуранти корупційних справ погоджуються сплачувати за угодами зі слідством, надходять не лише державі, а й благодійним фондам. Депутати заявляють про ризики зловживань і пропонують змінити правила. Однак у їхній ініціативі є суттєва суперечність: законопроєкт не регулює саме добровільні благодійні внески, через які гроші можуть надходити приватним фондам.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 16161. Він передбачає спрямування визначених платежів за угодами про визнання винуватості до спеціального фонду держбюджету на потреби армії.
У пояснювальній записці автори попереджають, що гроші приватних фондів можуть використовуватися без належного державного контролю, зокрема в інтересах їхніх засновників. Але і конкретних доказів таких зловживань не наводять.
Практика благодійних платежів за угодами зі слідством справді існує. Про неї відкрито повідомляють НАБУ і САП. Тож питання не лише в тому, куди депутати пропонують спрямувати мільйони, а й у тому, чи здатен їхній законопроєкт змінити практику, яку вони критикують.
Суть змін: куди підуть мільйони?
Законопроєкт передбачає доповнення частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України новим пунктом 13-17.
Відповідно до запропонованої норми, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України мають стати:
- кошти від відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку чи заподіяної шкоди в межах угоди про визнання винуватості;
- кошти від штрафу, призначеного як додаткове покарання у випадку затвердження судом такої угоди.
Кошти пропонують спрямовувати через Міністерство оборони на закупівлю та ремонт озброєння, модернізацію військової техніки й виплати військовослужбовцям. Порядок їх використання визначатиме Кабмін.
Це головна суперечність ініціативи. Автори заявляють про ризики перерахування грошей приватним фондам, але пропонують спрямовувати до бюджету лише відшкодування збитків і додаткові кримінальні штрафи.
Добровільні благодійні внески, які фігуранти погоджують із прокурорами, законопроєкт прямо не регулює. Отже, навіть після його ухвалення гроші за угодами можуть і надалі надходити благодійним організаціям.
Гроші потерпілих — теж на ЗСУ?
Ще одна проблема — депутати пропонують направляти до держбюджету кошти від відшкодування збитків, не уточнюючи, кому ці збитки завдали.
Уявімо, що збитки завдані підприємству на 10 млн грн і фігурант повертає ї за угодою зі слідством. За логікою компенсації гроші має отримати постраждале підприємство. Але формулювання законопроєкту допускає інше прочитання: кошти можуть спрямувати до бюджету на оборону.
Виходить неясність: збитків зазнало підприємство, а компенсацію може отримати держава. І поки депутати не уточнять норму, цей ризик залишатиметься.
Без чіткого винятку для компенсацій конкретним потерпілим нова норма створює ризик конфлікту між фінансуванням оборони та правом постраждалих повернути свої гроші.
Кошти за угодами справді надходять благодійним фондам: що відомо з практики НАБУ і САП
Практика перерахування грошей благодійним організаціям за угодами про визнання винуватості підтверджується офіційними повідомленнями антикорупційних органів.
Так, 18 червня 2026 року НАБУ повідомило про затвердження ВАКС угоди у справі щодо Поліграфкомбінату. За її умовами 400 тисяч євро повернули державному підприємству, а ще 50 тисяч євро спрямували на потреби ЗСУ через благодійний фонд «Повернись живим».
Цей приклад показує, що одна угода може передбачати платежі різної природи: відшкодування коштів підприємству та окрему підтримку військових через благодійну організацію.
У жовтні 2026 року НАБУ також повідомило про угоду в справі щодо спроби продажу санкцій РНБО. Один із фігурантів отримав покарання з випробуванням та перерахував 700 тисяч гривень на підтримку ЗСУ через UNITED24.
Що каже САП про вибір фондів?
Спеціалізована антикорупційна прокуратура пояснила, що добровільний благодійний внесок на підтримку ЗСУ може бути додатковою умовою угоди про визнання винуватості відповідно до статей 472 та 474 Кримінального процесуального кодексу України.
За позицією прокуратури, конкретного отримувача коштів сторони погоджують добровільно, враховуючи спеціалізацію благодійної організації на допомозі військовим. Добровільність укладення угоди перевіряє суд.
Варто також зазначити, що у жовтні 2025 року НАБУ, САП і благодійний фонд «Повернись живим» уклали меморандум про стратегічне партнерство.
Чи має законопроєкт шанси на ухвалення?
Законопроєкт передбачає, що гроші надходитимуть Міністерству оборони, а порядок їх використання визначатиме уряд. Йдеться про закупівлю та ремонт озброєння, модернізацію військової техніки й виплати військовослужбовцям.
Однак у самому документі немає детальних критеріїв розподілу цих коштів між різними потребами армії. Також не передбачено окремого механізму публічної звітності. Тобто гроші пропонують централізувати, але питання прозорості їх подальшого використання залишається.
Ідея спрямувати гроші за угодами зі слідством на потреби армії може знайти підтримку в парламенті. До того ж централізація таких надходжень потенційно спростить державний облік коштів.
Перспективи ініціативи залишаються невизначеними. Законопроєкт № 16161 подала група депутатів, а не Кабмін чи парламентська більшість. Для змін до Бюджетного кодексу це важлива обставина: їх доведеться узгоджувати із загальною бюджетною політикою та позицією Міністерства фінансів.
Окремим випробуванням стане розгляд у бюджетному комітеті. Створення нового цільового джерела спеціального фонду потребує пояснення, як ці надходження обліковуватимуться, розподілятимуться та впливатимуть на фінансування оборони.
До того ж проєкт має юридичні прогалини: він не охоплює добровільні внески благодійним фондам і залишає питання щодо компенсацій потерпілим.
Тому швидке ухвалення документа в нинішній редакції не виглядає очевидним.
Проте головна проблема полягає в тому, що законопроєкт не охоплює добровільні платежі благодійним фондам — саме ту практику, на ризики якої посилаються його автори.
Додаткові запитання виникають щодо захисту прав потерпілих, порядку розподілу грошей та контролю за їх використанням. Ці положення можуть потребувати доопрацювання.
У результаті законопроєкт може змінити порядок руху частини грошей, не усунувши проблему, яку самі депутати називають головною. Для цього потрібні чіткі правила щодо всіх видів платежів за угодами, їх отримувачів і контролю за використанням коштів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
