Мільйонні пенсії для прокурорів, але черги для ветеранів на встановлення інвалідності: що не так із реформою МСЕК

Поки країна обговорює резонансні справи прокурорів-мільйонерів, які роками отримували виплати за інвалідністю, не виходячи з робочих кабінетів, пересічні українці стикаються з жорсткою реальністю паперової бюрократії.

Реформа, покликана зробити систему справедливішою, поки що лише загострила дискусії про привілеї та нерівність. І поки ветерани та цивільні громадяни місяцями чекають на дообстеження, посадовці із інвалідністю безперешкодно подорожують світом. Чому ж система, створена для підтримки найвразливіших, стала відображенням соціальної несправедивості, та чи зможе нова реформа ОПФ поставити всіх у рівні умови?

Українська система соціального захисту сьогодні перебуває у стані парадоксу. З 1 січня 2025 року країна офіційно відмовилася від радянської спадщини МСЕК, перейшовши до оцінювання повсякденного функціонування (ОПФ). Проте зміна назви не змінила головних проблем.

Справа прокурорів-мільйонерів

Дві паралельні реальності системи інвалідності— це «елітна інвалідність» та системні бар’єри для звичайних громадян. Випадки, коли посадовці отримують понад 1 мільйон гривень пенсійних виплат, ігноруючи виклики на повторні обстеження, м’яко кажучи обурюють. З іншої сторони громадяни, які стикаються із затягування строків, неповною цифровізацією та суб’єктивністю експертних команд.

Аналіз дисциплінарних проваджень щодо прокурорів демонструє розрив між статусом та реальним станом здоров’я. Деяким посадовцям за кілька років було виплачено понад мільйон гривень пенсії по інвалідності.

І цікавим є факт фізичної спроможності, що суперечить діагнозу. Людина з ІІ групою інвалідності, яка передбачає значне обмеження життєдіяльності, здатна 73 рази перетнути кордон протягом двох років.

А у випадках, коли держава ініціювала перевірку обґрунтованості рішень МСЕК, посадовці почали уникати отримання листів-викликів через месенджери та пошту, а також відмовлятися від підпису про ознайомлення з документами.

Замість звільнення КДКП часто обмежується забороною на підвищення протягом року. Це створює відчуття безкарності та толерування корупційних ризиків.

Реальні бар’єри для громадян: чому закон не працює для всіх

В той же час українці нерідко змушені проходити справжню смугу перешкод. Шлях до встановлення інвалідності починається в кабінеті сімейного лікаря і часто затягується через небажання лікарсько-консультативних комісій видавати направлення на оцінювання. Навіть після подання документів люди можуть місяцями чекати на рішення через додаткові обстеження, строки проведення яких фактично не обмежені.

Попри заявлену цифровізацію, система досі працює зі значною кількістю паперових документів. Обмін інформацією між МОЗ, Пенсійним фондом та органами соціального захисту залишається неповним, а заявники змушені самостійно збирати довідки та підтвердження. У результаті документи губляться, а строки розгляду затягуються.

Електронні направлення не доходять до експертних команд, система «підвисає», лікарі продовжують працювати з паперовими документами. Через неповну інтеграцію реєстрів люди змушені носити папки довідок, дублювати запити, особливо при переїзді або зміні лікаря.

Особливо гостро ці проблеми відчувають військовослужбовці та ветерани. Для них додатковим бар’єром стає необхідність довести причинно-наслідковий зв’язок між пораненням, захворюванням та інвалідністю. Нестача профільних спеціалістів, черги на обстеження та складні бюрократичні процедури нерідко перетворюють отримання належного статусу на багатомісячний процес.

Труднощі з документуванням причинно‑наслідкового зв’язку, особливо при ПТСР, комбінованих травмах викликані неналежним оформленням рапортів.

Складність оскарження рішень також відіграє неабияку роль. Оскарження у вищу комісію й до суду потребує медико‑правової аргументації (альтернативні висновки, експертизи), що важко зробити без адвоката.

Суди за замовчуванням схильні довіряти висновкам експертів, тому змінити первинне рішення фактично можливо лише у грубо помилкових випадках.

Нова система ОПФ: що змінилося насправді?

Після ліквідації МСЕК влада представила реформу оцінювання повсякденного функціонування особи (ОПФ) як крок до більш прозорої та зручної системи встановлення інвалідності. Формально процедура дійсно стала простішою, однак на практиці частина старих проблем збереглася, а деякі ризики отримали нові форми.

Головною зміною стала відмова від МСЕК. Тепер рішення щодо встановлення інвалідності та оцінювання втрати функціональності ухвалюють мультидисциплінарні експертні команди, які працюють на базі визначених медичних закладів.

Також було спрощено механізм направлення на оцінювання. Для цивільних осіб лікуючий лікар отримав право самостійно формувати електронне направлення до системи без попереднього погодження лікарсько-консультативною комісією. Це мало усунути одну з найпоширеніших скарг пацієнтів — затягування процесу на етапі отримання направлення.

Ще одним нововведенням стала можливість проходження оцінювання у різних форматах. Залежно від стану здоров’я та обставин справи передбачено очне, заочне або дистанційне оцінювання, що особливо актуально для людей з тяжкими захворюваннями, осіб з інвалідністю та мешканців регіонів, де доступ до медичних закладів ускладнений.

Втім, попри задекларовану цифровізацію та спрощення процедур, проблеми залишилися. Зокрема, представники громадського сектору та антикорупційні організації наголошують, що ризики суб’єктивного прийняття рішень повністю не зникли. Якщо раніше головні претензії стосувалися діяльності МСЕК, то тепер дискусія перемістилася до механізмів формування експертних команд та критеріїв оцінювання.

Процедура отримання інвалідності (ОПФ)

Нова система має на меті спростити шлях пацієнта та зробити його максимально цифровим.

Звернення до лікаря

Необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря (вузького спеціаліста за профілем захворювання) або до сімейного лікаря. Лікар оцінює стан здоров’я, проводить необхідні обстеження та, за наявності підстав, формує електронне направлення на оцінювання.

Для військовослужбовців: Направлення може сформувати як лікуючий лікар, так і голова ВЛК.

Підготовка пакету документів

Вам знадобляться такі документи:

• Паспорт та РНОКПП.
• Військово-обліковий документ (за наявності).
• Медичні документи, що підтверджують діагноз та актуальний стан здоров’я.
• Документи, що засвідчують причини інвалідності.

Вибір форми оцінювання

Разом із лікарем можливо обрати зручний формат проходження комісії:

• Очно або заочно.
• Дистанційно (через телемедицину).
• Виїзною командою (якщо стан здоров’я не дозволяє пересуватися).

Автоматичне призначення дати

Адміністратор закладу перевіряє документи, після чого система автоматично визначає дату і час оцінювання. Експертна команда отримує доступ до справи лише в день оцінювання, що має зменшити корупційні ризики.

Прийняття рішення

Експертна команда повинна розглянути справу протягом не більше 30 днів. Якщо потрібні додаткові обстеження, команда може призначити їх лише один раз, щоб не затягувати процес. У разі позитивного рішення ви отримуєте висновок та індивідуальну програму реабілітації (ІПР).

Поради щодо подолання бар’єрів

Попри реформу, на практиці зберігається низка труднощів, до яких треба бути готовим.

Хоча закон відводить 30 днів на розгляд, НАЗК фіксує ризики «зависання» справ через відсутність жорстких граничних термінів для додаткових обстежень.

Порада: Вимагайте від лікаря номер електронного направлення та фіксуйте дату його створення. Якщо рішення не приймається понад місяць, звертайтеся з письмовим запитом до адміністрації закладу.

Міжвідомча взаємодія між МОЗ, ПФУ та Мінсоцполітики досі працює лише частково.

Порада: Навіть якщо лікар каже, що все в системі, необхідно мати при собі паперові копії всіх ключових виписок, результатів МРТ/КТ та попередніх рішень. Це допоможе уникнути затримок через «загублені файли».

Впровадження Міжнародної класифікації функціонування (МКФ) перебуває на початковій стадії, тому експерти часто продовжують використовувати старі підходи МСЕК.

Порада: Під час оцінювання варто акцентувати увагу не лише на діагнозі, а на тому, як він обмежує повсякденне життя (здатність до самообслуговування, пересування, праці).

Якщо ви не згодні з висновком, у вас є право на оскарження.

Куди звертатися: Скаргу потрібно подавати безпосередньо до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Статус інвалідності відкриває доступ до:

• Пенсій (від 50% до 100% пенсії за віком залежно від групи).
• Безоплатних ліків (або 50% знижки) за рецептом.
• Пільгового проїзду та позачергового обслуговування в касах.
• Безоплатних засобів реабілітації (протези, крісла колісні тощо).

Важливо: Усі документи (довідки, ІПР), видані МСЕК до кінця 2024 року, залишаються чинними та не потребують негайної заміни, якщо не сплив їхній термін дії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.