Мінімалка, доплати і премії: як новий Трудовий кодекс може вплинути на зарплати
В Україні пропонують суттєво змінити підхід до регулювання оплати праці. Проєкт нового Трудового кодексу передбачає новий механізм визначення мінімальної зарплати, детальніші вимоги до систем оплати праці, більшу прозорість розрахунків із працівниками та посилення принципу рівної оплати.
Наразі йдеться лише про проєкт, тому запропоновані положення ще не набрали чинності. Остаточні правила залежатимуть від редакції документа, яку буде ухвалено.
Чинний Закон України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як винагороду за виконану за трудовим договором роботу та поділяє її на основну, додаткову й інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Проєкт Трудового кодексу зберігає основні гарантії, але водночас деталізує механізми оплати праці та посилює роль трудових і колективних договорів, а також локальних актів роботодавця.
Мінімальну зарплату пропонують визначати по-новому
Однією з найбільш помітних змін може стати новий механізм встановлення мінімальної заробітної плати.
Наразі мінімальна зарплата визначається законом про Державний бюджет України, а її розмір не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Проєкт передбачає, що мінімальна зарплата визначатиметься у відсотках від середньомісячної заробітної плати в Україні за видами економічної діяльності станом на 1 січня року, що передує року її встановлення. Сам відсоток має визначати Кабінет Міністрів.
При цьому мінімальна зарплата залишатиметься державною соціальною гарантією.
Також проєкт передбачає, що після набрання ним чинності мінімальна зарплата не використовуватиметься як розрахункова величина для визначення посадових окладів та інших виплат.
Які виплати не враховуватимуть до мінімальної зарплати
Як і зараз, якщо працівник не виконав повну місячну або годинну норму праці, його зарплата може бути меншою за мінімальну пропорційно виконаній нормі.
Водночас проєкт розширює перелік виплат, які не враховуватимуться при забезпеченні мінімального розміру зарплати.
До них пропонується віднести:
- оплату роботи в нічний час;
- оплату понаднормової роботи;
- оплату роботи у вихідні та святкові дні;
- виплати за несприятливі та небезпечні умови праці;
- оплату за роз’їзний характер роботи;
- премії до святкових та ювілейних дат;
- індексацію;
- доплати за суміщення професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
- компенсацію втрати частини доходів через порушення строків виплати зарплати.
У разі ухвалення таких норм роботодавцям доведеться переглянути структуру зарплат та алгоритми їх розрахунку.
Систему оплати праці мають детальніше врегулювати
Проєкт передбачає, що під час формування системи оплати праці необхідно буде враховувати складність роботи, професійний і кваліфікаційний рівень працівника, професійні стандарти, а за їх відсутності — кваліфікаційні характеристики.
Система оплати праці роботодавця визначатиметься колективним договором. Якщо такого договору немає, її встановлюватимуть локальним нормативним актом роботодавця після консультацій та погодження з представниками працівників.
Таким чином, правила формування зарплат мають бути чітко визначені документально.
Закріплюється принцип рівної оплати
Окремий акцент у проєкті зроблено на недопущенні дискримінації в оплаті праці.
Роботодавець має забезпечувати рівну оплату чоловіків і жінок за рівнозначну або рівноцінну роботу.
Для визначення рівноцінності роботи пропонується враховувати професійну кваліфікацію та компетентність працівника, його трудові обов’язки, характер завдань, рівень відповідальності та умови праці.
Працівникам мають надавати більше інформації про нарахування
Чинне законодавство вже передбачає обов’язок роботодавця повідомляти працівника про загальну суму зарплати, складові виплат, відрахування та суму до виплати.
Проєкт Трудового кодексу пропонує деталізувати цю інформацію.
Під час кожної виплати працівнику мають повідомляти:
- загальну суму нарахованої зарплати з розшифровкою за видами;
- розміри та підстави відрахувань;
- суму до виплати;
- суму індексації;
- суми податків і зборів.
Роботодавець також має забезпечити повний і достовірний облік виконаної працівниками роботи та витрат на оплату праці.
Зарплату пропонують виплачувати першочергово
Проєкт передбачає, що зарплата з коштів, які надходять роботодавцю, має виплачуватися в першочерговому порядку.
Якщо підприємство має заборгованість із зарплати, інші платежі до бюджетів та державних цільових фондів не здійснюватимуться, за винятком сплати ЄСВ.
Про затримку зарплати понад 30 днів доведеться повідомляти
У разі порушення строків виплати заробітної плати більш ніж на 30 днів роботодавець повинен буде повідомити про це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням трудового законодавства.
Виплата зарплати двічі на місяць залишиться
Проєкт зберігає правило, відповідно до якого зарплата має виплачуватися не рідше двох разів на місяць.
Проміжок між виплатами не повинен перевищувати 16 днів, а виплата має здійснюватися не пізніше семи днів після завершення періоду, за який вона нарахована.
Якщо день виплати припадає на вихідний або святковий день, зарплату мають виплатити напередодні.
Розмір виплати за першу половину місяця визначатиметься колективним договором або локальним актом, але не може бути меншим за оплату фактично відпрацьованого часу з розрахунку ставки або посадового окладу.
Змінити зарплату лише наказом роботодавця буде складніше
Проєкт також чіткіше пов’язує зміну системи, форми або розміру оплати праці з умовами трудового договору.
За загальним правилом такі зміни мають відбуватися за взаємною згодою працівника та роботодавця.
Якщо роботодавець наполягає на зміні через економічні, технологічні, структурні чи організаційні причини, а працівник не погоджується, передбачається спеціальна процедура, яка у визначених випадках може завершитися припиненням трудового договору. До цього моменту за працівником мають зберігатися попередні умови праці.
Що доведеться переглянути роботодавцям
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради вказує, що в разі ухвалення Трудового кодексу в запропонованій редакції роботодавцям необхідно буде звернути увагу на систему оплати праці, положення колективних договорів, локальні акти про оплату праці та преміювання, штатні розписи й посадові оклади.
Також може знадобитися перегляд правил розрахунку мінімальної зарплати, критеріїв диференціації зарплат, порядку інформування працівників про нарахування та процедур зміни умов оплати праці.
Водночас проєкт зберігає державні мінімальні гарантії, право працівників на своєчасну та повну оплату праці, індексацію, а також спеціальні гарантії за роботу в нічний час, понаднормово, у вихідні та святкові дні.
Таким чином, проєкт нового Трудового кодексу пропонує більш детальне та прозоре регулювання оплати праці. Однією з ключових потенційних змін є новий механізм визначення мінімальної зарплати та відмова від її використання як універсальної розрахункової величини.
Водночас усі ці правила залишаються проєктними до моменту ухвалення та набрання чинності новим Трудовим кодексом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
