Місто для людей: що таке урбаністика і чому вона важлива для Черкас

Урбаністика простими словами: як місто впливає на наше життя

Що робить місто комфортним? Зручний громадський транспорт, безпечні переходи, зелені парки, доступні громадські простори чи велосипедні доріжки? Насправді все це – лише окремі елементи великої системи, від якої залежить якість життя містян. І хоча рішення про розвиток міста ухвалює влада, його майбутнє значною мірою визначають і самі мешканці – ті, хто помічає проблеми, пропонує зміни та готовий долучатися до їх втілення. 

Водночас містяни щодня стикаються з питаннями, від яких залежить комфорт життя: яким має бути громадський простір, чи достатньо безпечні вулиці, як зберегти зелені зони та історичну забудову. Відповіді на них шукає урбаністика – сфера, що допомагає зробити місто зручнішим для людей. 

«18000» поспілкувався з головою ГО «Черкаський інститут міста» Іваном Подоляном та архітекторкою Анастасією Івченко, аби детальніше розібратися в цій темі і з’ясувати, що таке урбаністика та як вона впливає на життя міста.

Що таке урбаністика простими словами 

Попри поширений стереотип, урбаністика – це не лише про архітектуру чи будівництво нових будинків. Вона охоплює значно більше: транспорт, громадські простори, озеленення, екологію, безбар’єрність, економіку, соціологію та навіть те, як люди взаємодіють між собою в міському середовищі.

– Урбаністика – це наука про місто. Місто – дуже складна система, у якій поєднуються гуманітарні й точні дисципліни: інженерія, інфраструктура, екологія, економіка, містобудування, містопланування. Коли ми аналізуємо, як певне рішення впливає на місто загалом, – це і є урбаністичний підхід, – пояснює голова ГО «Черкаський інститут міста» Іван Подолян. 

За його словами, побутує ще й вузьке розуміння урбаністики як містопланування та містобудування «з людським обличчям». Наприклад, коли потреби пішоходів та громадський транспорт ставлять у пріоритет над приватним транспортом. 

Як би можна було покращити проєктування публічних просторів

Архітекторка Анастасія Івченко пропонує ще простіше пояснення. За її словами, урбаністика – це насамперед про сценарії життя міста.

– Це міждисциплінарна галузь, що об’єднує архітектуру, економіку, соціологію та транспортну інфраструктуру. Усе це потрібно для того, щоб місто працювало, а людині було в ньому комфортно, – говорить вона. І додає: хоча урбаністика зазвичай асоціюється з будівлями, архітектура — лише один із її інструментів.

Саме тому урбаністика не закінчується на красивих фасадах чи сучасних будівлях. Вона визначає, наскільки зручним буде повсякденне життя людини: чи зможе мешканець дістатися до школи, магазину, парку або роботи без тривалих поїздок через усе місто, чи почуватиметься безпечно на вулиці ввечері, чи матиме людина з інвалідністю або батьки з дитячими візками можливість безперешкодно пересуватися містом.

Саме тому дедалі більше міст у світі переходять до принципу «людина – у центрі». Йдеться про планування, у якому першочерговими стають потреби мешканців, а вже потім – автомобілів чи забудови. Для Черкас ця тема також актуальна: на думку Анастасії Івченко, місто має хороший потенціал для розвитку саме завдяки своїй компактності.

– Є концепція 15‐хвилинного міста, коли людина може за 15 хвилин дістатися всього необхідного – роботи, місць відпочинку, магазинів, закладів освіти. Черкаси якраз мають передумови для такого розвитку. Якщо правильно розвивати громадський транспорт, мережу велодоріжок і громадські простори, місто може стати значно комфортнішим для життя, – зазначає архітекторка.

Від тротуарів до парків: де ми бачимо урбаністику щодня 

Насправді урбаністика супроводжує людину протягом усього дня – від дверей під’їзду й до дороги додому ввечері. Тротуари, велосипедні доріжки, громадський транспорт, парки, дитячі майданчики, двори, освітлення вулиць, безпечні переходи, озеленення чи навіть місце для відпочинку біля водойми – усе це результат рішень, які формують міське середовище.

– Ми бачимо урбаністику в усьому – від житлової забудови і вулиць  до велоінфраструктури та зелених зон. Усе, з чого складається місто – це і є поле роботи урбаністики, — говорить Анастасія Івченко.

Безбар’єрність — комфорт не лише для людей з інвалідністю 

Однією з важливих складових сучасного міста є безбар’єрність. Йдеться не лише про пандуси чи ліфти, а про можливість кожної людини комфортно пересуватися містом незалежно від віку чи фізичних можливостей.

– Людині має бути зручно користуватися містом. Ідеться не лише про тих, хто має інвалідність. Це також батьки з дитячими візками, люди похилого віку, люди після травм. Ми часто починаємо розуміти необхідність безбар’єрності лише тоді, коли самі з цим стикаємося, – зазначає Івченко.

Не менш важливою є й транспортна система. За словами Івана Подоляна, навіть рішення про зміну автобусного маршруту чи будівництво велосипедної доріжки – це приклади урбаністики, адже вони впливають на мобільність містян, затори, екологію та загальний комфорт пересування. 

Система GPS‐трекінгу «Dozor» у Черкасах

За попередньої каденції міської ради, розповідає він, у Черкасах впроваджували елементи транспортної реформи: GPS‐трекінг громадського транспорту, який дав змогу відстежувати рух автобусів онлайн і планувати власні маршрути, а також перегляд маршрутної мережі для кращого сполучення мікрорайонів із центром міста. Значення мають і, здавалося б, дрібні інженерні рішення – наприклад, на окремих перехрестях кільцевий рух регулює трафік краще, ніж світлофори.

Одним із позитивних прикладів у Черкасах Подолян називає розвиток велосипедної інфраструктури:

– Ще десять років тому велосипедних доріжок у Черкасах практично не було. Сьогодні вони вже є, хоча мережу ще потрібно розвивати, щоб вона охоплювала основні маршрути містом, – каже Подолян.

Велосипедні та пішохідні доріжки у Черкасах

Серед вдалих локальних прикладів Анастасія Івченко відзначає черкаський зоопарк. За її спостереженнями, він не поступається європейським аналогам, які вона бачила у Відні та Франкфурті: продумані маршрути, ландшафтний дизайн, зони, де тварини можуть усамітнитися, і комфортні майданчики для дітей роблять його не просто місцем, де можна подивитися на тварин, а справжнім громадським простором.

Різнотрав’я, пляжі та ОСББ: як невеликі зміни впливають на Черкаси 

Водночас експерти наголошують: урбаністика – це не лише про великі інфраструктурні проєкти. Часом навіть невеликі зміни суттєво впливають на якість життя містян. Один із таких прикладів – висадження різнотрав’я замість традиційних газонів.

– Це не лише красиво. Різнотрав’я підтримує міську екосистему, допомагає комахам‐запилювачам, потребує менше поливу й догляду, а отже є економічно вигіднішим для міста, – пояснює Івченко.

Такий підхід уже пробували закріпити офіційно. У травні 2026 року черкащанка Галина Шевель подала до міської ради електронну петицію із проханням запровадити вибірковий, а не суцільний покіс трав’яного покриву в місті. Авторка петиції пропонувала не косити різнотрав’я «під нуль» у період цвітіння, залишати квітучі смуги там, де це не заважає безпеці руху та огляду, чітко визначити ділянки для регулярного покосу — біля переходів, перехресть, дитячих майданчиків — і створити пілотні зони природного різнотрав’я в різних районах міста, щоб оцінити реакцію мешканців. Втім, петиція необхідну кількість не зібрала.

Міські луки у Львові. Фото: «Інститут розвитку міст»

Схожий принцип «малих кроків» Іван Подолян наводить на прикладі черкаських пляжів: регулярне прибирання та вирубка густих чагарників (за збереження дерев) роблять території відкритими для огляду, безпечнішими ввечері й спонукають людей смітити менше.

Показовим є й приклад, коли ініціатива йде знизу – від самих мешканців. У 2018 році відділ дизайну навколишнього середовища міської ради спільно з громадською організацією провели обговорення щодо вивісок у місті, за результатами якого розробили дизайн‐код Черкас, що поступово впроваджується й досі.

Оновлений дизайн‐код Черкас у 2024 році

Анастасія Івченко називає рівень ОСББ ще одним місцем, де мешканці мають реальний вплив: саме там можна ініціювати озеленення двору чи інші локальні зміни, не чекаючи рішень «згори».

Черкаси мають потенціал стати комфортнішим містом. Але для цього потрібні системні рішення

Попри виклики, експерти сходяться на думці: Черкаси мають хороші передумови для розвитку сучасного міського середовища. Однією з головних переваг міста вони називають його компактність і природне розташування – Дніпро, зелені зони та великі рекреаційні території, які можуть стати основою для якісних громадських просторів.

– Ми географічно дуже вдало розташовані. Маємо прекрасну водойму, хороші пляжі. Це великий потенціал, який потрібно не втратити, а розвивати, – зазначає Івченко.

Водночас потенціал сам по собі не гарантує якісного розвитку – для цього потрібні комплексні рішення та довгострокове планування. Однією з найбільших проблем Іван Подолян називає забудову рекреаційних територій і втрату громадських просторів: у місті триває будівництво житла під виглядом апарт‐готелів у рекреаційних зонах – біля Замкового узвозу, а також на території міського пляжу «Рів’єра» біля Долини Троянд, де земля залишається у власності громади, але забудовник зводить приватні будівлі.

Порівняння забудови міста

Це створює конфлікт між різними групами користувачів простору – наприклад, мешканцями нових будинків і людьми, які традиційно відпочивають на цих територіях увечері й уночі, – а також витісняє автомобільні паркінги на місце зелених і рекреаційних зон, зокрема на Митниці.

– Місто поступово втрачає доступні для всіх місця відпочинку. Коли житлова забудова заходить у рекреаційні зони, виникає конфлікт між приватними інтересами та потребами громади. Урбаністика якраз і допомагає знаходити баланс між розвитком міста, бізнесом і комфортом мешканців, – пояснює він.

План будівництва готелю на пляжі у Черкасах. Фото: «Суспільне: Черкаси»

Не менш важливим викликом експерти називають збереження історичної спадщини – саме історичний центр формує унікальність Черкас, а його хаотична забудова може позбавити місто власної ідентичності.

За словами Подоляна, у Черкасах поки немає повноцінної урбаністичної школи чи виділеного інституційного осередку – на відміну, наприклад, від Львова, де у міській раді працює окремий відділ просторового розвитку з профільними фахівцями, або Івано‐Франківська, де питаннями урбаністики системно займається громадська організація. У Черкасах цю функцію частково бере на себе Черкаський інститут міста, але переважно урбаністичні ідеї просувають активісти, громадські організації та окремі небайдужі містяни.

Чому Черкасам потрібне довгострокове планування 

Втім, урбаністика – це не лише про вирішення вже наявних проблем, а й про підготовку міст до майбутніх викликів. Після початку повномасштабної війни особливої ваги набули питання безбар’єрності, безпеки громадських просторів та адаптації міського середовища до потреб ветеранів і людей, які отримали поранення.

Черкаський зоопарк. Фото: Віталій Пітвалов

– Ми не можемо поставити життя на паузу. Люди хочуть жити в комфортному місті вже зараз. До того ж дедалі більше військових повертатимуться додому, і місто має бути доступним для кожного. Це стосується не лише безбар’єрності, а й загалом переосмислення того, яким має бути міський простір, – говорить Анастасія Івченко.

Про урбаністику говоритимуть і в Черкасах

Розмова про розвиток міст цієї осені продовжиться вже на всеукраїнському рівні. Черкаси прийматимуть Український урбаністичний форум – одну з головних платформ для обговорення сучасної урбаністики, яка з 2018 року об’єднує активістів, дослідників, представників органів місцевого самоврядування, архітекторів, урбаністів та всіх, хто працює над розвитком українських громад.

Цьогорічна тема форуму – «Після природи». Учасники шукатимуть відповіді на питання, яких значень набуває поняття «природа» сьогодні: в умовах війни, кліматичних змін і стрімкого скорочення біорізноманіття. Яким може бути «більше‐ніж‐людське‐місто»? Як розвивати та створювати «зелену» соціальну інфраструктуру та з якими складнощами можуть стикатися українські міста на цьому шляху? 

Український урбаністичний форум відбудеться у Черкасах

За словами Івана Подоляна, вибір Черкас як міста‐господаря є закономірним.

– Я переконаний, що те, якими є Черкаси, вплинуло на формування цьогорічної теми форуму. Наше місто має унікальне природне середовище – Дніпро, великі зелені території, рекреаційні зони. Саме тому тут особливо актуально говорити про взаємодію міста і природи, – зазначає він.

За його словами, окрему увагу під час форуму приділять локальному контексту: до програми планують залучити черкаських спікерів і фахівців, які добре знають особливості міста та працюють над його розвитком. Організаційним партнером форуму виступає Черкаський інститут міста, який забезпечує проведення заходу в місті.

Проведення такого форуму – це не лише можливість обговорити світові урбаністичні практики, а й шанс для Черкас стати частиною загальноукраїнської дискусії про майбутнє міст: ділитися досвідом, шукати відповіді на виклики повоєнного відновлення та знайомитися з новими підходами до розвитку міського простору.

Український урбаністичний форум 2026 у Черкасах відбудеться 11–12 вересня. Охочі долучитися до форуму можуть зареєструватися.

*Реклама

Оля Ярмолич

Читайте також: Три зірвані аукціони й жодного рішення: чому земля на березі Дніпра досі не приносить дохід Черкасам.

Звертайтеся до «18000», і про тебе напишуть!