Чи замислювалися люди, які жили понад сто років тому, що колись хтось розглядатиме їхні фотографії в музейній експозиції? На цих світлинах – українці кінця ХІХ – початку ХХ століть. Вони шанували українське, зустрічалися з рідними та друзями, ходили один до одного в гості, навчалися, працювали й просто будували своє життя. Нині ми можемо не знати їхніх імен, але маємо змогу побачити, якими вони були, що носили та як жили. Зазирнути в минуле нашого регіону пропонують на виставці «Українська ідентичність» у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка.
Тут представили близько 70 фотографій і листівок із приватної колекції полтавського видавця, колекціонера й мецената Олексія Петренка. Журналісту «НП Медіа» колекціонер розповів про своє унікальне зібрання та ідею виставки.
Колекція, яку збирали 15 років
Олексій Петренко вже 15 років збирає старі фотографії, листівки та архівні документи. Значну частину його колекції становлять матеріали, пов’язані з Полтавщиною, зокрема колишньою Полтавською губернією, територія якої свого часу була значно більшою за сучасну область.
«Тут ми бачимо фотографії та листівки лише з Полтавської губернії, яка тоді мала значно більші розміри. Вона простягалася від Ромен до Золотоноші, від Краснограда до Борисполя. Маючи такий масив матеріалів, я вирішив об’єднати їх під однією назвою «Українська ідентичність». Із колекції відібрали фотографії та листівки, які ви бачите в експозиції», – поділився Олексій Петренко.
За словами колекціонера, представлені матеріали – лише частина його зібрання.
Скільки коштувала фотографія сто років тому
На межі ХІХ і ХХ століть можливість сфотографуватися була доступна не всім. Фотоательє працювали переважно в містах, а виїзди фотографів до сіл, за словами Олексія Петренка, були радше рідкісним явищем.
Вартість фотографії залежала від періоду. На початку ХХ століття вона могла коштувати 50 копійок або навіть один рубль.
«Такі ціни були, але все залежало від періоду. Якщо це 1900 рік або раніше, фотографія коштувала дорожче, ніж, наприклад, у 1910 році», – пояснив колекціонер.
Побут, одяг і традиції українців минулого
Наукова співробітниця музею Короленка Світлана Ємець зазначила, що представлені фотографії датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття. Їхня цінність полягає в тому, що вони відображають життя Полтавщини того часу.
На світлинах можна побачити людей різного віку, їхній одяг, прикраси та побут. В експозиції є сімейні портрети, фотографії колективів, викладачів, студентів, юнаків і дівчат різних професій.
«Усе, що ми бачимо на цих світлинах, і формує нашу українську ідентичність. Це побут, вбрання, родини, самі люди, зображені на фотографіях. Представлено різні аспекти життя: культуру фотографування, одяг, обрядовість. Ми бачимо сватання, різноманітні колективи, театр, викладачів і студентів», – сказала Світлана Ємець.
За її словами, навіть якщо відвідувач не цікавиться історією українського народу, старі фотографії можуть викликати в нього емоції та зацікавлення.
«На світлинах можна розглянути не лише прикраси чи одяг, а й зачіски, які тоді носили дівчата, довжину волосся, коси, вплетені у них стрічки. Усе це також є частиною української ідентичності», – пояснює наукова співробітниця музею.
Історія за кожною світлиною
Кожна фотографія має власну історію, але відновити її вдається не завжди. Часто дослідники можуть визначити лише приблизний час створення знімка, проаналізувавши одяг, зачіски, кольорову гаму та інші деталі.
«Кожна із цих світлин має свою історію, але не про кожну ми можемо багато розповісти. Це великий простір для дослідження. За зображенням можна спробувати визначити, хто перед нами, наскільки заможною була людина. Але хотілося б знати й те, хто саме зображений на фотографії», – говорить Світлана Ємець.
Деякі світлини містять додаткову інформацію на звороті. Раніше фотографії часто дарували, залишаючи на пам’ять написи з іменами або поясненнями, кому адресований подарунок.
Наприклад, один із таких підписів розповідає про студентку другого курсу, яка подарувала фотографію власниці квартири, де винаймала житло. Такі деталі допомагають дізнатися більше про людей на світлинах та обставини їхнього життя.
Однак не всі фотографії мають підписи чи точні дати. Як пояснює співробітниця музею, час створення деяких знімків можна визначити лише приблизно. Більше інформації для дослідження іноді дають листівки, адже відомості про їхній випуск допомагають встановити період, до якого вони належать.
До якого часу триватиме виставка
Ознайомитися з експозицією «Українська ідентичність» у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка можна до 10 листопада. Проте, якщо виставка й надалі матиме попит серед відвідувачів, її роботу можуть продовжити.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
