Бронювання працівників в Україні стало доступнішим для малих ферм: з 18 жовтня 2026 року аграрним підприємствам більше не обов'язково обробляти 200 гектарів, щоб підтвердити важливість для галузі. Оновлені критерії критичності відкривають невеликим господарствам шлях до статусу критично важливого підприємства та бронювання ключових працівників.

Нові правила затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 2 вересня 2026 року №11. Документ зареєстрований у Міністерстві юстиції 4 вересня за №1210/46604, а чинності він набуває 18 жовтня.

200 гектарів більше не єдиний варіант

Раніше земельний банк фактично був головним фільтром для агровиробників: без щонайменше 200 гектарів сільгоспугідь підприємство не могло виконати один із базових галузевих критеріїв. Тепер цей критерій можна закрити трьома способами — обробляти не менше 200 гектарів угідь, мати щонайменше 50 гектарів багаторічних насаджень або показати чистий річний дохід від реалізації не менше 20 млн гривень.

Відстрочка від мобілізації 2025: хто втратить бронювання після 28 лютого

Окремий поріг у 50 гектарів особливо важливий для садівників, ягідників і виноградарів. Такі господарства за площею часто значно менші за зернові, але мають високу вартість продукції, багато працівників і суттєву роль для регіональної економіки.

У Всеукраїнській аграрній раді пояснюють, що нова модель має розширити можливості саме невеликих виробників. Консультантка ВАР із питань обліку та оподаткування Леся Панкратова наголосила: фермери, які мають менше 200 гектарів, але відповідають іншим економічним показникам, тепер зможуть претендувати на визнання важливими для галузі. До цього фермер міг мати, наприклад, 120–150 гектарів, стабільний дохід і кілька десятків працівників, але формально не проходив за земельним критерієм.

Це не означає автоматичне бронювання

Відповідність галузевим критеріям сама по собі не дає автоматичного бронювання працівників. Визнання підприємства важливим для галузі — лише один з елементів процедури отримання статусу критично важливого підприємства за урядовою постановою №76. Саме цей статус надалі створює підставу для бронювання військовозобов'язаних працівників у межах установлених правил.

Для агропідприємств діє комплексний підхід: підприємство має відповідати щонайменше двом критеріям. Крім площі чи доходу, враховуються вид діяльності та коди КВЕД. До переліку входять виробництво, переробка й реалізація сільгосппродукції, постачання насіння, добрив, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, сільгосптехніки, зберігання та переробка зернових, а також виробництво харчових продуктів і напоїв. Тобто самої цифри у 20 млн гривень недостатньо — треба ще й працювати у відповідній сфері.

Які документи потрібно підтверджувати

Нові критерії деталізують і вимоги до документів. Підприємства подають фінансову та податкову звітність, дані про земельний банк або багаторічні насадження, а також документи, що підтверджують основний вид діяльності. Зокрема, знадобиться квартальний Податковий розрахунок разом із квитанцією контролюючого органу.

Для підтвердження доходу використовується річна фінансова звітність за попередній рік, а для земельних показників — дані державних реєстрів і статистичної звітності.

Водночас пом'якшення земельного критерію не означає загального послаблення правил. Зберігаються підвищені зарплатні вимоги, вимоги щодо офіційного працевлаштування, податкової дисципліни, військового обліку працівників і дотримання встановлених лімітів бронювання. Система стає гнучкішою за площею та доходом, але за іншими параметрами — жорсткішою.

Найбільше від змін виграють підприємства з невеликою площею, але високою виручкою: овочеві та тепличні господарства, ягідники, садівничі підприємства, виробники продукції з високою доданою вартістю. У багатьох із них земельний банк ніколи не сягає сотень гектарів, але робочих місць на гектар вони створюють значно більше, ніж традиційне зернове виробництво.

Раніше Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: юристка назвала порушення ТЦК, які можна оскаржити.

Також Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: юрист пояснив, як оскаржити відмову у відстрочці.