Мобілізація випереджає бронювання, судових справ більшає: чому держава досі не усунула «сіру зону» для чоловіків до 25 років
Редакція «Судово-юридичної газети» вже неодноразово піднімала проблему чоловіків на межі 25-річчя. І ми будемо продовжувати її піднімати, тому що вона нікуди не зникла. А зрозумілого механізму її вирішення досі немає.
Навпаки — з’являються нові судові справи, які показують, що це не теоретична дискусія, а цілком реальна правова проблема.
Уявіть ситуацію. Сьогодні працівнику 24, і він призовник. Роботодавець хоче його забронювати як працівника критично важливого підприємства — але військово-обліковий статус не дозволяє провести бронювання як військовозобов’язаного.
Настає 25-річчя. Тепер людина — військовозобов’язана і може потрапити під мобілізаційні процедури. А роботодавець тільки тепер має встигнути провести бронювання. І судова практика вже показує, наскільки вузьким може бути це «вікно».
Ще одна ситуація, коли чоловікові вже виповнилося 25 років, але вранці Резерв+ ще показував його призовником, але вже через кілька годин ТЦК уже оформив мобілізацію. Ще через кілька годин у Резерв+ нарешті підтягнувся статус військовозобов’язаного. Роботодавець того самого дня подав працівника на бронювання, але не встиг. Ось вам і проблема в одному дні.
Що ми маємо на сьогоднішній день?
З одного боку, досягнення 23-річного віку зачиняє для юнака можливість вільного перетину кордону за спеціальним винятком. З іншого боку, залишаючись на обліку призовників, така особа за законом не підлягає примусовій мобілізації, але через цей же статус позбавлена права на бронювання критично важливими підприємствами, оскільки закон резервує бронювання виключно для військовозобов’язаних.
Справжнє випробування починається у день 25-річчя, коли громадянин ex lege переходить у статус військовозобов’язаного. Офіційна відсутність процедури завчасного бронювання призовників змушує роботодавців та працівників вступати у гру з ТЦК навипередки, де особиста присутність під час подання документів через ЦНАП або викривлення даних у реєстрі «Оберіг» нерідко призводять до миттєвого призову.
Система може встигнути провести мобілізацію швидше, ніж інша частина тієї самої державної цифрової системи дасть роботодавцю реалізувати бронювання.
А якщо до цього додати «розшук», запис про порушення військового обліку, помилковий статус в «Оберезі» або несинхронізовані дані — ситуація стає ще складнішою. І це вже не припущення.
Є судові справи про помилкові статуси. Є справи про необґрунтовані записи щодо порушень. Є справи, де «розшук» фактично ставав перешкодою для бронювання. Є справи про мобілізацію чоловіків молодше 25 років, де суди змушені з’ясовувати: а на якій підставі людина взагалі перестала бути призовником і стала військовозобов’язаною?
Скільки ще таких справ має дійти до судів, перш ніж з’явиться нормальний механізм? Що має робити критично важливе підприємство з працівником, якому завтра 25? Як воно повинно гарантовано забронювати його, якщо сьогодні його статус ще не дозволяє завершити процедуру, а завтра він уже може потрапити під мобілізаційні заходи? Що має робити людина, якщо саме в цей момент у «Оберезі» з’являється спірне порушення або «розшук»?
І чому відповідь на системну проблему люди досі мають шукати поодинці в адміністративних судах?
Потрібен механізм оперативного виправлення помилкових відомостей в «Оберезі», якщо через них блокується бронювання або виникає звернення до поліції.
І потрібна однозначна процедура для чоловіків до 25 років, щоб статус «призовник», «військовозобов’язаний» чи «резервіст» не змінювався без чіткої та перевірюваної правової підстави.
23–24 роки: два роки між заборонами
До 22 років включно чоловік за пунктом 2-19 Правил перетинання державного кордону (Постанова КМУ № 57) має окремий віковий виняток для виїзду за кордон.
У 23 роки цей виняток закінчується. Але військовозобов’язаним звичайний призовник від цього не стає.
У результаті виникає проміжок 23–24 роки.
За кордон за самим лише віковим винятком — уже виїхати не можна. Мобілізувати звичайного призовника на загальних підставах — ще ні. Забронювати на критично важливому підприємстві — теж ні.
Тому що бронюванню підлягають військовозобов’язані. А такий працівник до 25 років залишається призовником.
Ми запитали державні органи: а що ви збираєтеся з цим робити?
Відповідь Мінекономіки: бронювання призовників законом не передбачене, «Дія» такі заявки не проводить.
Більше того, за отриманою нами офіційною відповіддю, окремий механізм бронювання чи економічного резерву для працівників 23–24 років у Міністерстві не розглядався. Відповідних пропозицій, проєктів актів та аналітичних матеріалів немає.
Міноборони підтвердило іншу частину проблеми: саме досягнення 23 чи 24 років не робить людину військовозобов’язаною. Для призовника — працівника критично важливого підприємства внести відповідні відомості як для заброньованого військовозобов’язаного законодавчо і технічно неможливо.
Більше того — окремої статистики щодо таких працівників держава не веде.
МОН підтверджує свою частину: віковий виняток щодо перетину кордону закінчується після 22 років.
Коло замкнулося.
Ми вже знайшли судові справи, де після досягнення 25 років рахунок ішов буквально на години: електронний документ ще відображав людину призовником, ТЦК уже проводив мобілізаційні заходи, статус у реєстрі змінювався пізніше, а роботодавець того самого дня намагався оформити бронювання.
Судова практика: помилкові статуси в «Оберезі» та спори довкола 25-річчя
Проблеми, які виникають під час переходу молодих чоловіків з обліку призовників на облік військовозобов’язаних, уже перестали бути суто теоретичними. Помилкові статуси в «Оберезі», неможливість оформити бронювання, записи про «розшук» та суперечки щодо правового статусу осіб до 25 років дедалі частіше стають предметом розгляду адміністративних судів.
Незаконний статус «резервіст» замість «військовозобов’язаний»: справа № 140/5117/26
Розглянемо справу № 140/5117/26 Волинського окружного адмінсуду. Ще до досягнення 25-річного віку призовника затримали працівники ТЦК та СП, направили на ВЛК, вручили мобілізаційне розпорядження, яке згодом сам ТЦК визнав недійсним, та внесли до реєстру «Оберіг» відомості про нього зі статусом «резервіст».
Проблема проявилася вже після досягнення ним 25 років. Коли роботодавець —спробував забронювати працівника через Портал «Дія», система відмовила саме через наявність статусу «резервіст».
Рішенням від 24.08.2026 року суд повністю задовольнив позов. Суд виходив із того, що зарахування особи до оперативного резерву відповідно до статті 26-2 Закону № 2232-XII потребує передбачених законом підстав, яких у цьому випадку ТЦК не довів.
У результаті суд визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав виключити статус «резервіст», внести правильний статус «військовозобов’язаний» до реєстру «Оберіг» та забезпечити відображення відповідних відомостей для можливості реалізації бронювання. Крім того, суд зобов’язав вилучити безпідставні записи про порушення правил військового обліку та пов’язаний із ними «розшук».
Ця справа особливо показова, оскільки помилка у військово-обліковому статусі перестала бути просто «помилкою в базі». Вона створила цілком конкретний юридичний наслідок — працівника, який уже досяг 25 років, роботодавець не міг забронювати.
Призовник до 25 років та опікунство: справа № 565/1420/26
Ще один цікавий приклад міститься у рішенні Вараського міського суду Рівненської області у справі № 565/1420/26.
23-річний чоловік звернувся до суду із заявою про призначення його опікуном над рідною сестрою, яка визнана недієздатною та має інвалідність I групи.
Суд задовольнив заяву, при цьому окремо звернувши увагу на військово-обліковий статус заявника. Він не досяг 25-річного віку, перебував на обліку як призовник та за таких обставин не підлягав примусовому призову за мобілізацією.
Суд з власної ініціативи окремо зауважив, що сам факт воєнного стану та загальної мобілізації не дає підстав вважати звернення за встановленням опіки спробою уникнути мобілізації, оскільки жодних доказів такого наміру матеріали справи не містили.
Суд зафіксував, що у Резерв+ чоловік мав категорію обліку «призовник», своєчасно уточнив дані та на момент розгляду ще не досяг 25 років
Цифровий футбол між двома ТЦК та «завислі» дані в «Оберезі»: справа № 520/10537/25
Громадянин у жовтні 2018 року офіційно знявся з обліку у старому ТЦК та став на облік у новому ТЦК за новою адресою, що було зафіксовано у його паперовому тимчасовому посвідченні. Проте після запуску реєстру «Оберіг» у застосунку Резерв+ з’явилася інформація про перебування особи на обліку у старому ТЦК із позначкою «Виявлені порушення правил військового обліку».
При спробі врегулювати це питання ТЦК заявив, що новий ТЦК не здійснив електронну постановку на облік, а новий ТЦК надав лист про те, що громадянин значиться у них лише з 2023 року як призовник, який досяг 25 років, та порадив йти до старого ТЦК.
Суд, своєю чергою, зазначив, що відповідно до Наказу МОУ № 94 та Постанови КМУ № 559 ТЦК та СП зобов’язані актуалізовувати дані на підставі оригіналів військово-облікових документів.
Суд зобов’язав новий ТЦК внести до реєстру «Оберіг» дані про перебування позивача на обліку військовозобов’язаних, а старий ТЦК — внести відомості про зняття з обліку та прибрати відомості про порушення обліку.
Бліц-мобілізація вчителя у день подання відстрочки через ЦНАП: справа № 500/2499/26
Учитель гімназії 7 квітня 2026 року подав через ЦНАП документи на відстрочку за п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII. Того ж дня він прибув до ТЦК, де його заяву проігнорували, заявивши, що у 25 років він значиться в Резерв+ як призовник, а переведення в запас можливе лише після ВЛК. Учителя примусово провели через медичний огляд, видали наказ про мобілізацію та наступного дня зараховано наказом командира до списків особового складу військової частини.
Тернопільський окружний адміністративний суд задовольнив позов у частині відновлення прав. Відповідно до п. 63 Порядку № 560 військовозобов’язані, які подали заяву про відстрочку, до ухвалення рішення комісією категорично не направляються на ВЛК та не підлягають призову.
Суд визнав протиправними дії ТЦК, скасував наказ начальника ТЦК про мобілізацію вчителя та скасував наказ командира про його зарахування до списків частини.
Проте, ні ТЦК, ні військова частина не визнають своєї помилки, чи неправомірності своїх дій. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 вересня повернув апеляційну скаргу ТЦК через несплату судового збору, а за апеляційною скаргою військової частини відкрив письмове апеляційне провадження.
Держава створила розрив, але механізму його подолання не створила
У підсумку ми маємо ситуацію, яку вже складно пояснювати окремими технічними збоями, помилками в реєстрах чи поодинокими конфліктами з ТЦК.
Проблема закладена в самій конструкції правил. До 25 років звичайний призовник не є військовозобов’язаним. Саме тому критично важливе підприємство не може забронювати такого працівника, навіть якщо він роками працює на підприємстві, займає критично необхідну посаду і роботодавець зацікавлений у його збереженні. У 25 років ситуація змінюється.
Причому проблема значно ширша за саме бронювання. Як бачимо суди вже розглядають справи про неправильне переведення призовників до військовозобов’язаних, помилковий статус «резервіст», суперечливі відомості в «Оберезі», записи про порушення військового обліку та «розшук», які блокують бронювання.
Головне питання, як можна вирішити проблему, масштаб якої держава навіть окремо не обліковує, а механізм вирішення якої, за офіційними відповідями, навіть не опрацьовується?
Якщо держава надала критично важливим підприємствам право бронювати необхідних працівників, то це право має бути реально здійсненним, а не перетворюватися на перегони між оновленням «Оберегу», поданням через «Дію» та наказом про мобілізацію.
Якщо 23–24-річного призовника не можна забронювати саме тому, що він ще не військовозобов’язаний, має існувати зрозумілий механізм, який дозволить роботодавцю реалізувати бронювання в момент зміни цього статусу — до того, як виникне незворотна ситуація.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
