Мобільні укриття на зупинках та звільнення сховищ від орендарів: на 5-му році війни влада взялась за цивільний захист населення

Повномасштабна російська агресія виявила повну неготовність фонду захисних споруд України до реальних викликів війни. Трагічні випадки загибелі мирних мешканців біля зачинених дверей укриттів стали наслідком не лише злочинної недбалості посадовців, а й прогалин у законодавстві, яке дозволяло використовувати сховища не за призначенням або обмежувати доступ до них.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду» № 15397 має на меті створити дієвий механізм контролю за станом та доступністю укриттів.

Ситуація навколо цивільного захисту в Україні у 2026 році нагадує замкнене коло. Так, до прикладу, у Києві, КМДА стверджує, що витрачання бюджетних коштів на мобільні укриття без нормативів їх введення в експлуатацію — це прямий шлях до кримінальної справи.

Законопроєкт 15397, позиціонується як інструмент, що має розірвати це коло. Проєкт вносить термін первинне (мобільне) укриття до статті 32 Кодексу цивільного захисту України. Тепер це має бути офіційний об’єкт фонду захисних споруд цивільного захисту, що має стратегічне значення.

Проєкт встановлює, що будівництво та монтаж мобільних укриттів здійснюється відповідно до вимог КЦЗУ та державних стандартів. З 01.08.2025 вже діє ДСТУ 9329:2025, який визначає методи випробувань та параметри таких споруд.

Крім того, документ пропонує зміни до законів про регулювання містобудівної діяльності та про правовий режим воєнного стану.

Вимоги до утримання та обладнання сховищ

Законопроєкт посилює вимоги до облаштування та утримання споруд цивільного захисту.

Для сховищ, крім протирадіаційних укриттів, обов'язковими стають забезпечення герметичності, справності інженерних мереж (водопостачання, вентиляції, опалення та зв'язку), наявність запасів питної води, лікарських засобів, теплих речей і електрогенератора.

Крім того, за кожною спорудою має бути закріплена відповідальна особа, яка забезпечуватиме її належне утримання.

Таким чином, критерій готовності укриттів переходить від формальної перевірки до оцінки їх фактичної технічної та функціональної придатності, а відсутність обов'язкового оснащення може розцінюватися як порушення вимог закону.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття підлягають обов’язковим періодичним перевіркам на предмет додержання вимог законодавства щодо їх експлуатації в умовах воєнного стану, але не рідше ніж один раз на місяць. Такі перевірки проводяться працівниками військових адміністрацій або місцевих державних адміністрацій, які звітують про результати таких перевірок.

Зміни в орендних відносинах: правило 24 годин

Законопроєкт запроваджує значно жорсткіший правовий режим щодо об'єктів цивільного захисту.

Передбачається, що сховища державної та комунальної власності не можуть бути приватизовані, відчужені чи вилучені в будь-який інший спосіб.

Крім того, в умовах воєнного стану договори оренди таких об'єктів можуть бути достроково припинені за ініціативою держави або органу місцевого самоврядування протягом 24 годин, зокрема у разі порушення порядку їх використання.

Законопроєкт також забороняє використовувати укриття для культурних, розважальних чи інших побутових потреб під час воєнного стану, закріплюючи пріоритет їхнього виключного призначення — захисту населення.

У разі відмови орендаря звільнити об’єкт або неможливості його знайти, доступ до споруди для приведення її у готовність здійснюється без згоди користувача.

Обов'язкове будівництво укриттів у новобудовах

Зміни до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» роблять цивільний захист невід’ємною частиною архітектурного проєкту.

Слово «може» замінюється на «обов’язково повинно» щодо розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у проєктній документації.

Проєкт змінює статтю 31 Закону про регулювання містобудівної діяльності. Тепер це стає обов’язковою умовою для об’єктів категорій СС2 та СС3 (середні та значні наслідки), де постійно перебуватимуть понад 50 осіб. Це означає, що жоден новий житловий комплекс або торговий центр не отримає дозволу на будівництво без повноцінного сховища у проєкті.

Цифровий моніторинг та забезпечення доступності укриттів

Документ передбачає впровадження нових механізмів цифрового та фізичного контролю за функціонуванням об'єктів цивільного захисту.

Так, на період воєнного стану всі захисні споруди мають бути обладнані системами відеоспостереження за рахунок коштів державного бюджету, що має забезпечити контроль за їх доступністю та належним використанням.

Одночасно Міністерство внутрішніх справ має створити єдину інтерактивну систему обліку укриттів із зазначенням їх місцезнаходження, технічного стану та умов експлуатації.

Окремий акцент зроблено на територіальній доступності: військові адміністрації зобов’язані розширювати мережу захисних споруд шляхом встановлення швидкоспоруджуваних модульних укриттів у місцях масового перебування людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту та в громадських просторах, щоб забезпечити можливість дістатися до найближчого укриття орієнтовно протягом десяти хвилин.

Правило 10 хвилин та модульні укриття

Швидкоспоруджувані захисні споруди, зокрема блок-модульного типу, є новим елементом стратегії нарощування фонду укриттів в особливий період.

Законопроєкт прямо передбачає розміщення таких споруд у місцях можливого скупчення людей на місцевості, а саме на зупинках громадського транспорту, у парках та місцях відпочинку.

Військові адміністрації, або місцеві державні адміністрації, зобов’язані забезпечити державне замовлення та встановлення таких конструкцій з таким розрахунком, щоб кожен громадянин міг самостійно дістатися до них протягом щонайбільше 10 хвилин.

Швидкоспоруджувані захисні споруди — це технічні вироби, зокрема блок-модульного типу, які вже готові до швидкого монтажу та використання.

Такі укриття класифікуються як первинні і призначені для короткострокового захисту населення (до 4 годин) від непрямої дії звичайної зброї.

Вони мають відповідати державним будівельним нормам (ДБН) та стандартам, а також обов'язково бути доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Фінансування будівництва та експлуатації цих нових швидкоспоруджуваних конструкцій має здійснюватися відповідно до спеціальної бюджетної програми, яка фінансується з Державного бюджету України.

Для довідки: у контексті посилення контролю за безпекою громадян, чинне законодавство України передбачає систему покарань за порушення у сфері цивільного захисту.

Адміністративна відповідальність (штрафи)

Згідно з чинним законодавством (зокрема, змінами, внесеними Законом № 4200-IX), для власників та балансоутримувачів захисних споруд передбачено такі штрафи:

• За незабезпечення безперешкодного доступу: якщо під час тривоги укриття зачинене, на відповідальних осіб накладається штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн.
• За порушення вимог щодо утримання та експлуатації: якщо неналежний технічний стан призвів до неготовності споруди до використання, штраф становить від 2250 до 5100 грн.
• За повторне порушення: якщо особу вже штрафували за подібні дії протягом року, сума стягнення зростає і становить від 5100 до 8500 грн.

Кримінальна відповідальність

Адміністративні штрафи переростають у кримінальне переслідування, якщо недбалість призвела до тяжких наслідків. Відповідно до статті 270-2 Кримінального кодексу України.

Якщо через недопуск людей до укриття або порушення правил його утримання під час обстрілу настала смерть особи або були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, винним загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років

Від кількості до якості та відповідальності

Законопроєкт  — хоч і доволі запізніла, але необхідна реакція на виклики особливого періоду. Він переносить фокус із декларативної безпеки на фізичну та цифрову доступність сховищ.

Проте, для ефективного впровадження закону важливо забезпечити прозорий розподіл бюджетних коштів на встановлення камер та будівництво модульних конструкцій, а також розробити чіткий регламент дій для відповідальних осіб. Хоча пояснювальна записка вказує на відсутність потреби у додаткових коштах на момент внесення, сам текст закону вимагає масового встановлення камер та закупівлі модулів за кошти Держбюджету, що потребує значного фінансування.

А термін у один місяць, наданий Кабміну на приведення всіх актів у відповідність, виглядає надто оптимістичним для такої масштабної реформи.Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.