«Мої бабусі чекають на мене»: історія соцробітниці з Дніпра, яка понад 20 років допомагає літнім людям

У Дніпрі систематично піклуються про людей поважного віку та тих, у кого знижена рухова активність. Тільки з початку 2026 року соціальні послуги вже отримали понад 10 тисяч містян, з яких більш ніж 1600 — внутрішньо переміщені особи. За кожною цифрою допомоги Дніпровського міського терцентру стоять люди, які щодня віддають частинку свого серця підопічним.

Одна з них – пані Олена, яка працює соціальною робітницею в терцентрі 22 роки. Переїхавши до Дніпра з Жовтих Вод, вона знайшла тут своє справжнє покликання. Сьогодні під її опікою щодня перебувають 5–6 літніх людей, для яких вона стала не просто помічницею, а рідною людиною.

«Мої бабусі чекають на мене»: історія соцробітниці з Дніпра, яка понад 20 років допомагає літнім людям – 27.10.2026

«Я йду до своїх підопічних завжди з гумором. Буває, заходиш, а людина бідкається. А я їй: «Ну що це таке? Прокинулися, живі, слава Богу!». Мене надихає те, що я їм потрібна. Це робота, яка мені дійсно подобається. Цілий день у русі: магазини, аптеки, комунальні платежі. Стареньким зараз найбільше потрібні увага та фізична підтримка. Комусь їсти приготувати, когось супроводити до банку, а комусь – допомогти розібратися з телефоном, коли випадково на англійську мову перемкнули», – розповідає соціальна робітниця Олена Мирченко.

Уже 4 роки пані Олена піклується про дніпрянку Валентину Подвиженко. Попри поважний вік – 85 років – бабуся намагається залишатися активною, а соцробітниця завжди поруч – супроводжує її з візочком за покупками, допомагає з прибиранням та фінансовими справами. Коли ворожий приліт вибив шибку у квартирі Валентини Іванівни, саме Олена взяла на себе всі бюрократичні клопоти.

«Мої бабусі чекають на мене»: історія соцробітниці з Дніпра, яка понад 20 років допомагає літнім людям – 27.10.2026

«Після прильоту Валентина Іванівна була така шокована – сиділа, мовчала і просто дивилася на мене, щоб я за неї все розказувала. У Прозорому офісі її питають, як звати, а вона на мене очі підводить. Я сміюся: «Ви хоч прізвище своє скажіть, бо подумають, що я чужа людина». Разом ми пройшли всі інстанції та оформили державну допомогу «єВідновлення». Гроші вже нарахували, тож найближчим часом будемо встановлювати нове вікно», – додає соціальна робітниця Олена Мирченко.

Рідні Валентини Іванівни зараз далеко, в Полтавській області, – там теж постійні обстріли. З ними старенька спілкується лише телефоном, іноді отримує посилки. Але тут, у Дніпрі, її головна опора та помічниця – це соціальна робітниця міського терцентру.

«Мої бабусі чекають на мене»: історія соцробітниці з Дніпра, яка понад 20 років допомагає літнім людям – 27.10.2026

«Олена зі мною з самого початку – ми все робимо разом. Я дуже задоволена цією допомогою, навіть більше – для мене це вже рідна людина, рідна душа. Вона приходить двічі на тиждень, і я завжди чекаю на неї, наче на свято. Що б я не попросила – зробити закупки, допомогти з прибиранням у квартирі — вона ніколи ні в чому не відмовить. Купує мені ліки, завжди вислухає, підтримає бесідою. Для мене вона – і лікар, і бухгалтер, і порадниця в усьому. Я не знаю, звідки в неї стільки енергії та терпіння до нас, стареньких. Вона ніколи навіть голосу не підвищила. Обід приносить. Для людини, якій уже важко рухатися і в якої часто болить голова, не думати про готування їжі – це величезне полегшення», – говорить пані Валентина.

Нині послуги професійної допомоги у самообслуговуванні та побуті у відділенні «Догляд вдома» у Дніпровському міському територіальному центрі соціального обслуговування отримують 5200 дніпрян. Більшість із них — це люди старші за 80 років із четвертою та п’ятою групами рухової активності (маломобільні або прикуті до ліжка). Щоденну масштабну місію виконують більше ніж 400 соціальних робітників терцентру. У кожного – від 10 до 14 підопічних, яких відвідують відповідно до індивідуального плану: щодня або кілька разів на тиждень.

Для багатьох самотніх дніпрян поважного віку соціальні робітники стають єдиним містком до нормального життя, поєднуючи в собі обов’язки психолога, юриста, медика та турботливого члена родини. Вони допомагають із закупами ліків, продуктів та підготовкою до зимового періоду. Навіть під час блекаутів та відключень опалення персонал залишається на зв’язку та відвідує підопічних у багатоповерхівках із нерухомими ліфтами.

«Війна суттєво змінила нашу роботу та збільшила попит на допомогу вдома. Через масову міграцію багато літніх людей залишилися самі — їхні діти чи онуки виїхали за кордон або в інші регіони й просять нас попіклуватися про рідних. Закон України не вимагає, щоб людина була абсолютно самотньою за документами: якщо є докази, що зареєстровані родичі фактично не проживають поруч, ми беремо громадян на обслуговування.

«Мої бабусі чекають на мене»: історія соцробітниці з Дніпра, яка понад 20 років допомагає літнім людям – 27.10.2026

Важливою складовою нашої підтримки є комплексна міська програма соціального захисту мешканців м. Дніпра, за якою передбачено забезпечення гарячим харчуванням (закуповуємо якісні кейтерингові послуги). Масштаб цієї роботи дійсно потужний: щодня готовий гарячий обід отримують 4 878 людей. З них 1 800 обідів наші соціальні робітники щодня розносять безпосередньо додому до маломобільних громадян. Відповідно до програми, підопічні на домашньому обслуговуванні отримують харчування двічі на тиждень, а ті містяни, які відвідують відділення терцентру, мають можливість харчуватися частіше. Це збалансовані, смачні та ситні комплекси: меню обов’язково включає гарнір, м’ясну страву, салат, кондитерський виріб, а також чай і цукор. Усе це надається у спеціальних герметичних контейнерах», — зазначає директорка Комунальної установи «Дніпровський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Дніпровської міської ради Ольга Мешко.

Отримати соціальні послуги можна на безоплатній, платній або диференційованій основі (коли частину вартості покриває громадянин, а частину — бюджет) на підставі рішень управлінь соціального захисту населення відповідно до рівня доходів заявника. При цьому, згідно з міською політикою, усі мешканці Дніпра віком понад 80 років отримують послуги територіального центру абсолютно безкоштовно.