МОК проти пам’яті. Як Олімпійський комітет злякався шолома українця, але не російських бомб
Український скелетоніст Владислав Гераскевич повідомив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому виступати в шоломі з портретами українських спортсменів, убитих росією. Причина — «невідповідність правилам».
Очевидно, для МОК фотографії загиблих дітей і атлетів — це занадто радикально. На відміну від держави-агресора, яку організація роками намагається «не помічати».
На шоломі Владислава — понад 20 імен. Серед них спортсмени, яких росія вбила під Бахмутом, Харковом та в інших містах України. Для МОК це виявилося неприйнятним жестом пам’яті. Бо пам’ять — річ незручна.
Подвійні стандарти як олімпійська дисципліна
Гераскевич прямо заявив: попри численні прецеденти в минулому й сучасності, коли МОК дозволяв символічні жести, для України раптово знайшлися «особливі правила».
Вшанування загиблих — ні. Участь росіян — так.
«Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною Олімпійського руху», — написав Гераскевич і пообіцяв боротися за право виступати саме в цьому шоломі.
Іронія ситуації полягає в тому, що цей заборонений шолом не завадив спортивному результату: на офіційному тренуванні Олімпіади-2026 українець показав 5-й і 3-й часи. Отже, проблема точно не в спорті. Проблема — в правді.
Коли мовчання дозволене, а пам’ять — ні
На ситуацію відреагував Президент України Володимир Зеленський. Він наголосив, що портрети на шоломі — це не політика, а нагадування світові про ціну війни та про справжню місію спорту.
«Ця правда не може бути незручною чи недоречною. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна росія», — зазначив Зеленський.
Але для МОК правда — річ зайва. Бо значно комфортніше дозволити участь 14 громадянам росії в Олімпіаді-2026, жоден з яких не засудив агресію, ніж дозволити українцю вшанувати вбитих співвітчизників.
Домінік Гашек: МОК як реклама війни
Дворазовий володар Кубка Стенлі Домінік Гашек назвав речі своїми іменами. За його словами, Олімпійські ігри перетворюються на рекламу агресивної війни росії та її злочинів.
МОК, заборонивши шолом пам’яті й одночасно допустивши росіян, фактично зробив вибір. Не на користь миру. Не на користь життя. І точно не на користь олімпійських цінностей, які так любить згадувати у пресрелізах.
Олімпійський рух без пам’яті — але з агресором
Сьогодні МОК демонструє нову версію нейтралітету:
— пам’ять про загиблих — «політика»;
— участь представників країни-агресора — «спорт поза політикою».
Шолом із портретами вбитих спортсменів виявився страшнішим за ракети, дрони й масові поховання. І це, мабуть, найточніша характеристика сучасного Міжнародного олімпійського комітету, в якому все гучніше лунають голоси про повноцінне повернення спортсменів кривавої держави-вбивці на міжнародну арену.