Мовний омбудсмен перевірив громади Закарпаття

У громадах зі значною кількістю угорського та румунського населення зафіксували окремі порушення мовного законодавства, зокрема у сфері реклами та обслуговування.

У громадах Закарпатської області з компактним проживанням угорської та румунської національних спільнот загалом дотримуються вимог Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Про це свідчать результати виїзного моніторингу, який провів Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови.

Перевірки тривали з 16 до 19 червня у містах Берегове та Тячів, селищах Вилок і Солотвино, а також селах Пийтерфолво, Неветленфолу, Нижня Апша, Біла Церква та Середнє Водяне.

Метою було вивчення особливостей функціонування державної мови, визначення проблемних питань і підготовка рекомендацій для посилення мовної інтеграції представників національних спільнот із одночасним збереженням їхньої мовної та культурної самобутності.

Перевірка стосувалася роботи органів держвлади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, закладів охорони здоров’я, культури, транспорту, поштового зв’язку, а також підприємців, які обслуговують споживачів. Освітній процес у межах цього моніторингу не досліджували.

Найвищий рівень функціонування української мови зафіксували у Береговому та Тячеві, а також у населених пунктах із розвиненим туристичним напрямом.

Водночас під час перевірки виявили окремі випадки порушення мовного законодавства. Мовиться, зокрема, про інформацію для загального ознайомлення, рекламу, обслуговування споживачів, використання комп’ютерних програм та виконання службових обов’язків окремими посадовими особами.

"Держава захищає право кожного на збереження власної мовної та культурної ідентичності. Водночас вільне володіння державною мовою розширює можливості представників національних спільнот, забезпечуючи рівний доступ до освіти, роботи, державної служби та інших публічних сфер", - зазначила Уповноважена із захисту держмови Олена Івановська.

Вона наголосила, що українська мова є одним із ключових чинників суспільної згуртованості та міжетнічного спілкування, водночас не заперечуючи збереження мовної й культурної самобутності національних спільнот.

Громадам рекомендували посилити мовну інтеграцію

За результатами моніторингу органам влади та місцевого самоврядування рекомендували провести додаткову інформаційно-просвітницьку роботу щодо вимог мовного законодавства та ролі української мови як державної.

Також громадам запропонували посилити контроль за дотриманням мовних норм у публічному просторі, зокрема у сфері зовнішньої реклами, інформаційних матеріалів та обслуговування споживачів.

Серед інших рекомендацій:

• розвивати внутрішній туризм у громадах компактного проживання національних меншин як інструмент міжрегіональної взаємодії та розширення практичного використання української мови;
• підтримувати дитячі та молодіжні обміни, освітні, культурні й спортивні проєкти;
• створювати україномовні розмовні клуби, читацькі та кіноклуби, дискусійні майданчики;
• забезпечувати бібліотеки сучасною україномовною літературою;
• проводити культурно-мистецькі заходи із залученням українських виконавців та діячів культури;
• розробляти місцеві програми підтримки функціонування української мови як державної.

У Секретаріаті наголосили, що такі заходи мають сприяти формуванню природного україномовного середовища, розширенню мовної практики та посиленню ролі української мови як мови суспільної інтеграції.

Нагадаємо, за перше півріччя до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 1,5 тис. скарг і звернень щодо порушення мовного законодавства, 34% - з Києва.

Тим часом, в Україні планують створити Координаційну раду з мовної політики. Новий орган має стати майданчиком для ухвалення рішень у сфері мовної політики та захисту державної мови.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp