Музика пам’яті та свободи: хор «Cantus» в Ужгороді вшанував 70-ту річницю Угорської революції

У стінах Римо-католицької церкви святого Георгія в Ужгороді музика цього вечора стала не лише мистецтвом, а й нагадуванням про ціну свободи. Академічний камерний хор «Cantus» представив концерт, присвячений 70-й річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1956 року. У програмі поєдналися духовні твори й угорські пісні, а в словах промовців звучали паралелі між подіями минулого та боротьбою України сьогодні.

23 жовтня в Угорщині та за її межами вшановували пам’ять про революцію 1956 року – повстання проти радянської окупації та комуністичного гніту. Ця дата нагадує про людей, які віддали життя за свободу, про тисячі заарештованих і сотні тисяч угорців, змушених залишити батьківщину. Через сім десятиліть пам’ять про ті події залишається важливою не лише для угорців, а й для всіх, хто знає ціну незалежності.

Саме цій історичній даті присвятили концерт академічного камерного хору «Cantus», який відбувся 24 жовтня у Римо-католицькій церкві святого Георгія. Захід організували за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.

Відкриваючи вечір, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї подякував присутнім за те, що долучилися до вшанування пам’ятної річниці, та наголосив на її значенні для угорського народу.

«Ця річниця є надзвичайно важливою для угорців, адже події 23 жовтня 1956 року привертають увагу всього світу до того, що свобода, толерантність та демократія не належать усім за замовчуванням, подекуди для цього потрібно жертвувати своїм життям», – зазначив Йожеф Бачкаї.

За його словами, під час демонстрацій і боїв у 1956 році тисячі людей загинули, десятки тисяч були заарештовані, а близько 200 тисяч угорців утекли з країни. До 70-річчя революції Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді у співпраці із закарпатськими громадськими культурними організаціями та митцями підготувало низку заходів, одним із яких став концерт «Cantus».

Для хору цей виступ став не лише мистецькою подією, а й можливістю провести паралелі між історичною боротьбою угорців за свободу та сьогоднішньою боротьбою України.

Диригент і засновник «Cantus» Еміл Сокач зауважив, що концерт розпочали з елегії Іштвана Мартона. Він також подякував Генеральному консульству Угорщини за тривалу й плідну співпрацю.

«Ми згадуємо сьогодні події 1956 року. Ми в стані війни, і кожного дня стоїть питання про нашу незалежність. Дякуючи хлопцям, які на війні, ми можемо бути тут і тримати духовний, мистецький фронт. Тому сьогоднішній концерт буде з цікавою, змістовною програмою», – сказав Еміл Сокач.

У цих словах – одна з головних думок вечора: поки військові захищають країну на передовій, культура продовжує підтримувати людей, зберігати пам’ять і давати простір для осмислення того, за що триває боротьба.

Програма концерту поєднала твори угорських композиторів і народні пісні з духовною музикою. Така побудова вечора дозволила звернутися і до національної культурної традиції, і до тем, які виходять за межі кордонів та історичних епох.

Концерт відкрила «Елегія» Іштвана Мартона. У програмі також прозвучали «Милість спокою» Кирила Стеценка, «Які любі оселі Твої, Господи Саваоте» Ежена Станковича на текст псалма 83, «Гей, плаває качка по Тисині» в обробці Іштвана Мартона, «Через поле широке» в обробці Дмитра Котка, «Miserere» Золтана Кодая та «Cor mundum» Орбана Дворжака на текст псалма 50.

Окреме місце посіли твори Золтана Кодая – «Missa Brevis», «Introitus», «Kyrie eleison» та «Agnus Dei». Завершував програму «Tantum ergo»  Іштвана Мартона.

У доборі творів зустрілися різні музичні традиції, але об’єднували їх духовна зосередженість, звернення до віри та пам’яті, а також прагнення говорити про важливе мовою музики.

Концерт «Cantus» став частиною вшанування цієї пам’ятної дати на Закарпатті. Через угорські мелодії, духовні твори й українську музичну традицію вечір об’єднав історичну пам’ять із сьогоденням, а мистецтво – з темою свободи, за яку й нині доводиться боротися.

Адже музика не може зупинити війну, проте здатна зберігати те, що війна намагається зруйнувати: пам’ять, гідність і віру в те, що свобода має значення.

Христина БІКЛЯН