На Хмельниччині перепоховали Воїна через технічну помилку моргу
Летичівська селищна рада Хмельницької області з глибоким сумом сповістила жителів громади про ситуацію, яка сталася внаслідок технічної помилки під час видачі та відправки тіла Захисника працівниками моргу.
«Внаслідок цієї прикрої помилки на території нашої громади, було поховано не тіло Захисника України Охоцького Олександра, а іншого військовослужбовця. Після з’ясування обставин та проведених заходів, тіло іншого Захисника передано для перепоховання у місці, визначеному його родиною», — йдеться у повідомленні Летичівської селищної об’єднаної територіальної громади.
Урочисте поховання Захисника України — Охоцького Олександра Леонідовича, 20.03.1982 р. н., який загинув, виконуючи свій військовий обов’язок перед українським народом, відбувається сьогодні, у п’ятницю, 31 жовтня.
«Висловлюємо щирі співчуття родинам обох Захисників. Просимо жителів громади своєю участю вшанувати пам’ять відважного захисника, який віддав своє життя за мирне майбутнє нашої держави. Вічна пам’ять і слава Героям України!» — резюмували у громаді.
Довідково
Молодший сержант ЗСУ Охоцький Олександр Леонідович загинув під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області 4 листопада 2024 року. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Поховання, як вже пізніше з’ясувалося, не його тіла, відбулося цьогоріч 26 червня.
Усе життя Олександра було пов’язане з рідним краєм. Після закінчення Летичівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 навчався у Вінницькому вищому професійному училищі за спеціальністю — оператор комп’ютерного набору, програміст. Проходив строкову службу у військово-морських силах Чорноморського флоту. Після демобілізації вступив до Львівського політехнічного університету, де здобув фах землевпорядника. Працював у земельному відділі Летичівської районної державної адміністрації, зарекомендував себе відповідальним та сумлінним у роботі працівником.
З перших днів війни Олександр Охоцький став до лав захисників України.
За мужність і відвагу під час виконання бойових завдань нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» .
Війна забрала у батьків любого сина, у сестри — дорогого брата, у племінниці — турботливого хрещеного тата, у друзів та бойових побратимів вірного товариша.
Життєлюб, оптиміст, жартівник, людина доброї душі та привітної вдачі, він наповнював світ позитивом і радістю. Таким Олександр залишиться у пам’яті всіх, з ким перетинались його життєві дороги.
