Свого часу садиба була одним із осередків культурного життя, а серед її відомих гостей був сам Тарас Шевченко. На початку XIX століття в західній частині села звели мурований одноповерховий будинок Закревських у стилі раннього класицизму. Спочатку він слугував тимчасовою резиденцією власників, а згодом отримав назву «будинок урядника». Прямокутна споруда стояла на високому цоколі, а її приміщення мали анфіладне планування. Після зведення нового палацу старий будинок продали поміщику Башкірову.
Новий двоповерховий палац Закревських збудували у 1838 році в стилі необароко. У ньому мешкали п’ять поколінь родини. Палац разом із двома флігелями утворює єдиний архітектурний ансамбль, оточений парком.
У XIX столітті маєток став помітним осередком культурного життя. Щонайменше тричі тут гостював Тарас Шевченко, який товаришував із представниками родини Закревських. За радянських часів у палаці працювала зоошкола, а пізніше — технікум.
Нині територія садиби належить місцевому коледжу, а частину приміщень використовують для музейних експозицій та навчання. Колишня танцювальна зала на другому поверсі стала читальною залою, у кімнатах родини облаштували навчальні аудиторії та музейні приміщення, а колишню дитячу перетворили на лабораторію. У двох флігелях, де колись жили гості та прислуга, нині працюють краєзнавчий музей та адміністрація коледжу.
Водночас історична будівля поступово занепадає. Старі сходи почали просідати, тому їх доводиться підтримувати спеціальними опорами. Працівники Березоворудського коледжу намагаються зберігати пам’ятку власними силами.
У 2021 році маєток включили до програми реставрації за державні кошти. Однак заплановані роботи так і не вдалося реалізувати через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Унікальна піраміда-каплиця Закревських
Ще однією визначною спорудою садиби є родинна піраміда-каплиця, зведена у 1898 році Гнатом Закревським. Дипломат тривалий час перебував за кордоном і захоплювався культурою Стародавнього Єгипту, що, за поширеною версією, вплинуло на архітектуру усипальниці.
Усередині каплиці розташовувався вівтар із пам’ятним хрестом, а оформлення стін поєднувало християнські та давньоєгипетські мотиви. Усипальницю створили для вшанування пам’яті представників родини Закревських. Згодом там поховали й самого Гната Закревського.
За радянських часів родинну усипальницю пошкодили та почали використовувати для господарських потреб. Після Другої світової війни приміщення слугувало складом молокозаводу — завдяки особливому мікроклімату всередині продукція могла довго зберігатися.
У 1980-х роках піраміду нібито намагалися знести під час перебудови центральної частини села, однак споруда виявилася надзвичайно міцною та вціліла.
Сьогодні палацово-парковий комплекс Закревських залишається однією з найцікавіших історико-архітектурних пам’яток Полтавщини. Проте без повноцінної реставрації стан унікального маєтку продовжує погіршуватися, а його збереження значною мірою залежить від зусиль працівників місцевого коледжу.
