Рівненський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову жінки, яка вимагала призначити їй одноразову грошову допомогу після загибелі брата-військовослужбовця. Суд врахував, що сестра виховувала брата після смерті матері та проживала з ним однією сім’єю, однак зазначив, що цих обставин недостатньо для отримання виплати.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненського окружного адміністративного суду.
Військовослужбовець загинув 10 березня 2023 року від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання із захисту України.
Після смерті матері його сестра виховувала брата з 14-річного віку. На той час батьки обох уже померли. Згодом брат і сестра проживали однією сім’єю, а факт їхнього спільного проживання протягом п’яти років до загибелі військового встановив Демидівський районний суд.
Жінка також зазначала, що є єдиною спадкоємицею брата. Вона звернулася до військової частини із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, однак отримала відмову. У військовій частині пояснили, що сестра не належить до передбаченого законодавством кола осіб, які мають право на таку виплату.
Не погодившись із рішенням, жінка звернулася до суду.
Порядок призначення виплати в разі загибелі військовослужбовця визначають Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Закон передбачає виплату допомоги визначеним категоріям осіб. Зокрема, право на неї можуть мати діти загиблого, вдова або вдівець, батьки за встановлених законом умов, а також онуки, якщо їхні батьки померли до загиблого.
До переліку також належать жінка або чоловік, які проживали із загиблим однією сім’єю без реєстрації шлюбу, за умови встановлення цього факту судом.
Крім того, право на допомогу можуть мати інші утриманці загиблого, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Розглядаючи справу, суд узяв до уваги рішення про встановлення факту проживання брата й сестри однією сім’єю протягом п’яти років до загибелі військовослужбовця.
Водночас суд дійшов висновку, що сам факт спільного проживання не надає сестрі автоматичного права на одноразову грошову допомогу. Жінка не належала до визначених законом категорій отримувачів і не надала доказів того, що перебувала на утриманні брата та мала право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Також суд зазначив, що родинні зв’язки та статус єдиної спадкоємиці самі по собі не є достатніми підставами для призначення цієї виплати.
У результаті Рівненський окружний адміністративний суд визнав відмову військової частини правомірною та відмовив у задоволенні позову.