На Шепетівщині батько хотів довести, що сам виховує сина: що вирішив суд

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову чоловіка до колишньої дружини про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини та перебування дитини на утриманні.

Звертаючись до суду, позивач просив встановити факт, що він самостійно виховує та утримує малолітнього сина. У позові посилається на те, що був одружений з відповідачкою, від шлюбу з якою у них народилося двоє дітей: 2006 року народження та 2014 року народження, які проживають з ним. Шлюб між ними розірваний. Відповідачка перебуває за кордоном, участі у вихованні неповнолітнього сина не бере.

Факт того, що він самостійно виховує та утримує дитину з 2024 року необхідно встановити для соціального забезпечення його життєдіяльності та життєдіяльності його дитини, забезпечення належного та достатнього утримання неповнолітньої дитини та уникнення ситуації, внаслідок якої син може залишитися без піклування.

«Суд встановив, що відповідачка бере участь у вихованні неповнолітнього сина. З об’єктивних причин спілкування матері, яка проживає за кордоном, та дитини відбувається шляхом телефонних розмов, а також безпосередніх побачень під час приїзду матері в Україну. Між сторонами також не існує спору щодо утримання дитини, оскільки позивач не звертався з позовом про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, натомість відповідачка надсилає дитині передачі з одягом та продуктами, передає гроші на кишенькові витрати сина, а також здійснювала оплату додаткових занять дитини», — повідомив Шепетівський міськрайонний суд.

Суд зауважив, що саме по собі окреме проживання одного з батьків неповнолітньої дитини, не може бути підставою для обмеження його участі у вихованні та утриманні дитини, а також не може бути підставою для обмеження спілкування з ним неповнолітньої дитини, оскільки це суперечитиме, насамперед, інтересам дитини.

«Так, позивач не довів та не надав суду доказів порушення умов життєдіяльності дитини, що в свою чергу порушувало б права дитини та свідчило про доцільність встановлення такого факту. Також не надав доказів, що встановлення такого факту сприятиме достатньому утриманню неповнолітнього сина, запобігатиме настанню обставин, за яких дитина може залишитися без піклування та не довів, як встановлення такого факту сприятиме вихованню неповнолітньої дитини» — йдеться у рішенні.

Рішення ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.