На Волині попрощалися з загиблим Захисником Миколою Перхуном
07-09-2025 17:20

7 вересня у селі Веснянка провели в останню путь свого земляка – солдата Миколу Миколайовича Перхуна.
Захиснику назавжди залишиться 43 роки, повідомили у Підгайцівській громаді.
Кортеж із тілом полеглого воїна зустрічали жителі села Веснянка та громади, схиляючи коліна та встеляючи дорогу квітами.
Це був шлях скорботи, який супроводжувався сльозами та молитвою.
Микола Перхун, стрілець мотопіхотного батальйону, став на захист України 12 червня 2025 року. Своє життя він віддав 1 вересня, отримавши напередодні поранення, несумісні з життям, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Колодязі на Донеччині.
Його життя забрали ворожі дрони.
Народився Микола в селі Гайове, а проживав у Веснянці, працював на комунальному підприємстві міста Ківерці.
Завжди працьовитий та відданий, він був люблячим сином, чоловіком, батьком та братом.
У нього залишилися мама, дружина, син та сестра.
Чин похорону відбувся в церкві села Веснянка, а місце вічного спочинку Герой знайшов на кладовищі сусіднього села Олександрія.
Під звуки Державного гімну та постріли пошани Героя поховали.
Рідні отримали український прапор – символ незламності та подвигу Миколи.
Його ім’я навіки вписано в історію України як ім’я сміливого захисника, який віддав своє життя за нашу свободу.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна і світла пам’ять Герою!
Захиснику назавжди залишиться 43 роки, повідомили у Підгайцівській громаді.
Кортеж із тілом полеглого воїна зустрічали жителі села Веснянка та громади, схиляючи коліна та встеляючи дорогу квітами.
Це був шлях скорботи, який супроводжувався сльозами та молитвою.
Микола Перхун, стрілець мотопіхотного батальйону, став на захист України 12 червня 2025 року. Своє життя він віддав 1 вересня, отримавши напередодні поранення, несумісні з життям, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Колодязі на Донеччині.
Його життя забрали ворожі дрони.
Народився Микола в селі Гайове, а проживав у Веснянці, працював на комунальному підприємстві міста Ківерці.
Завжди працьовитий та відданий, він був люблячим сином, чоловіком, батьком та братом.
У нього залишилися мама, дружина, син та сестра.
Чин похорону відбувся в церкві села Веснянка, а місце вічного спочинку Герой знайшов на кладовищі сусіднього села Олександрія.
Під звуки Державного гімну та постріли пошани Героя поховали.
Рідні отримали український прапор – символ незламності та подвигу Миколи.
Його ім’я навіки вписано в історію України як ім’я сміливого захисника, який віддав своє життя за нашу свободу.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна і світла пам’ять Герою!
Источник:
Волинські Новини