На Волині знайшли старовинний перстень. Кому він міг належати
11-07-2026 06:45
У селі Миляновичі Ковельського району Волинської області знайшли перстень сигнетного типу.
Експонат передала до музею Вероніка Коробова, повідомляють у Ковельському історичному музеї.
Перстень, імовірно, виготовлений зі срібного сплаву методом лиття з подальшим гравіюванням. Він має масивний прямокутний щиток, оздоблений рельєфним зубчастим орнаментом. Форма щитка наближена до кватрефоля (чотирилисника) — декоративного мотиву, поширеного в європейському мистецтві ХІХ століття. Центральне поле, ймовірно, призначалося для нанесення монограми, гербового знака або іншого особистого символу, однак такого зображення не збереглося або воно не було виконане.
Плечики персня прикрашені симетричним рослинним орнаментом зі стилізованими листками та завитками. На поверхні виробу помітні сліди тривалого використання — потертості та локальні осередки корозії. Клейма майстра чи пробірні знаки відсутні.
За формою, пропорціями та характером оздоблення цей перстень близький до чоловічих особистих прикрас, поширених на Волині наприкінці ХІХ — у першій третині ХХ століття. Водночас відсутність монограми чи гербового зображення не дає підстав однозначно визначати його як печатку. Найімовірніше, він мав представницьке або статусне призначення, адже подібні прикраси були не лише елементом одягу, а й символом суспільного становища власника.
Читати ще: Знайшли кераміку та предмети побуту: у Луцьку триває дослідження башти пана Свинюського
Такі персні могли виготовляти місцеві ювеліри для замовників із міст і містечок Волині, зокрема Ковеля, Луцька чи Володимира. Не виключено, що подібний виріб міг належати представникам місцевої дрібної шляхти або заможних землевласників, які проживали чи орендували землі в околицях Миляновичів.
Читати ще: У польському лісі знайшли 3000-річний скарб бронзової доби
Як зазначають у музеї, подібні знахідки є важливими джерелами для вивчення матеріальної культури населення Волині. Вони допомагають дослідникам простежити розвиток ювелірного мистецтва, особливості побуту та естетичні уподобання мешканців нашого краю кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Експонат передала до музею Вероніка Коробова, повідомляють у Ковельському історичному музеї.
Перстень, імовірно, виготовлений зі срібного сплаву методом лиття з подальшим гравіюванням. Він має масивний прямокутний щиток, оздоблений рельєфним зубчастим орнаментом. Форма щитка наближена до кватрефоля (чотирилисника) — декоративного мотиву, поширеного в європейському мистецтві ХІХ століття. Центральне поле, ймовірно, призначалося для нанесення монограми, гербового знака або іншого особистого символу, однак такого зображення не збереглося або воно не було виконане.
Плечики персня прикрашені симетричним рослинним орнаментом зі стилізованими листками та завитками. На поверхні виробу помітні сліди тривалого використання — потертості та локальні осередки корозії. Клейма майстра чи пробірні знаки відсутні.
За формою, пропорціями та характером оздоблення цей перстень близький до чоловічих особистих прикрас, поширених на Волині наприкінці ХІХ — у першій третині ХХ століття. Водночас відсутність монограми чи гербового зображення не дає підстав однозначно визначати його як печатку. Найімовірніше, він мав представницьке або статусне призначення, адже подібні прикраси були не лише елементом одягу, а й символом суспільного становища власника.
Читати ще: Знайшли кераміку та предмети побуту: у Луцьку триває дослідження башти пана Свинюського
Такі персні могли виготовляти місцеві ювеліри для замовників із міст і містечок Волині, зокрема Ковеля, Луцька чи Володимира. Не виключено, що подібний виріб міг належати представникам місцевої дрібної шляхти або заможних землевласників, які проживали чи орендували землі в околицях Миляновичів.
Читати ще: У польському лісі знайшли 3000-річний скарб бронзової доби
Як зазначають у музеї, подібні знахідки є важливими джерелами для вивчення матеріальної культури населення Волині. Вони допомагають дослідникам простежити розвиток ювелірного мистецтва, особливості побуту та естетичні уподобання мешканців нашого краю кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Источник:
Волинські Новини
