Напад на одного - напад на всіх: Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан уклали договір про спільну оборону

Саудівська Аравія, Пакистан і Туреччина у п'ятницю, 7 серпня, уклали тристоронню угоду про спільну оборону на тлі зростання напруженості в Перській затоці. Документ передбачає, що збройний напад на одну з трьох держав розглядатиметься як напад на всіх учасників договору.

Про це повідомляють BBC, інформаційні агентства dpa і Reuters.

Угода отримала назву "Mecca Joint Defence Agreement" (Мекканська угода про спільну оборону). Про укладення пакту оголосили після зустрічі наслідного принца Саудівської Аравії Мухаммеда ібн Салмана, президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана та прем'єр-міністра Пакистану Шехбаза Шаріфа у Джидді та Мецці.

Договір має на меті зміцнити колективне стримування проти будь-яких актів агресії. Він передбачає, що "будь-який збройний напад на одну з трьох держав розглядатиметься як напад на всі три". Також йдеться про сприяння миру і стабільності в регіоні та за його межами.

Деталі військових зобов'язань сторони не розкривають.

Віце-президент Туреччини Джевдет Йилмаз заявив, що угода не спрямована проти жодної конкретної країни. Один із турецьких чиновників додав, що договір має суто оборонний характер і не скасовує жодних існуючих угод, укладених цими країнами з іншими державами. Учасники також зазначають, що до угоди можуть приєднатися й інші країни регіону.

Нова угода про спільну оборону може сприяти формуванню архітектури безпеки, що в більшій мірі орієнтована на регіональні інтереси, вважають аналітки "Центру досліджень Перської затоки".

"Три найвпливовіші держави мусульманського світу збираються разом у момент підвищеної невизначеності, демонструючи зростаючу готовність регіональних та середніх держав до тіснішої координації у питаннях безпеки", - зазначив Абдулазіз Сагер, голова "Центру досліджень Перської затоки" - аналітичного центру, що базується в Саудівській Аравії.

Кожна з трьох країн має власні стратегічні переваги. Туреччина забезпечує значний військовий потенціал - другі за чисельністю збройні сили в НАТО. Саудівська Аравія поєднує релігійний і економічний вплив - у країні розташувані найсвятіші місця ісламу, а Ер-Ріяд є одним із провідних експортерів нафти у світі. Пакистан також додає до формату вагомий фактор - це єдина мусульманська країна, що володіє ядерною зброєю.

Усі три учасники договору останніми місяцями прагнуть зміцнити співпрацю у сфері безпеки на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході.

Ісламабад та Ер-Ріяд вже мають угоду про спільну оборону з вересня 2025 року. Однак за даними dpa від джерел в службах безпеки Пакистану, новий документ має інший характер. Якщо попередня угода передбачала розміщення пакистанських військ у Саудівській Аравії, то новий договір спрямовано виробництво зброї.

"Буде об'єднано фінансові кошти Саудівської Аравії, технології з Туреччини та пакистанський бойовий досвід", - пише DW.

Раєд Кримлі, заступник міністра Саудівської Аравії з питань публічної дипломатії, зазначив у дописі в соціальних мережах, що нова угода не є спробою створити військовий союз чи конфесійний блок.

"Вона також не пов'язана з жодними ядерними амбіціями чи гонкою озброєнь", - зауважив він.

Попри оборонну угоду, Пакистан не відповів військовими діями на атаки Ірану по саудівському королівству. Ісламабад також не розглядає використання ядерного потенціалу для захисту союзників.

Близький Схід перебуває у стані конфлікту майже три роки — з моменту нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.

"Ізраїль розпочав війну в Газі, вторгся до південного Лівану та захопив територію в Сирії, а також розпочав дві повітряні кампанії проти Ірану. Тегеран обстріляв Саудівську Аравію, Кувейт, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Йорданію та Ізраїль", - пише Reuters.

Туреччина та Пакистан уникали прямого військового втручання, закликаючи до стабілізації ситуації в регіоні.

Для Саудівської Аравії тривалий конфлікт поставив під загрозу нафтовий експорт, плани розвитку та надійність союзу з США у сфері безпеки.

Бурджу Озчелік, старший науковий співробітник з питань безпеки Близького Сходу аналітичного центру RUSI, заявила, що угода зосереджена на збалансуванні іранської гегемонії в регіоні та зміцненні стримування Ізраїлю, а не на русі до конфронтації з Тегераном.