«Нас почують?»: діалог незрячих і влади Луцька та Волині
Люди з порушеннями зору кожного дня стикаються із труднощами у побуті та самореалізації – і Міжнародний день білої тростини (15 жовтня) – черговий привід згадати про це місцевій владі.
Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» з'ясовували, що найбільше болить незрячим Луцька та Волині.
Саме 15 жовтня відбувся круглий стіл «Нас почують? Незрячі запитують — влада відповідає». Ініціатори зустрічі – Волинський обласний осередок ВГО людей з інвалідністю «Генерація успішної дії» та ГО «Зруш скелю». До діалогу запросили представників влади міста та області. Модератором круглого столу виступив голова Волинського обласного осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук.
Особливість заходу – жодних заздалегідь погоджених запитань. Йшлося про реальні проблеми, з якими стикаються незрячі люди: можливість знайти роботу, здобути освіту, самостійно пересуватися містом, користуватися транспортом, тощо.
Зокрема, голова громадської організації «Просторовий рух» Павло Мазилюк поцікавився, чи ремонтують дороги Волині з урахуанням потреб людей із порушеннями зору.
«Коли дороги робляться в селах, чи враховуються тротуари? Бо зараз бачу в новинах часто роблять дороги без узбіч і тротуарів. Буває, що до ремонту безпечніше, ніж після нього», – вважає Павло Мазилюк.
Відповідь від заступника голови Волинської обласної державної адміністрації Дениса Денищенка не забарилась.
«За тротуари відповідає саме міська влада, це різні напрями по видатках. Я розумію, що це проблема. Ми виїжджали, було кілька акцій – проїхатися по цих тротуарах і подивитися на їх безбар'єрність. Ми не відповідаємо конкретно за це питання, але звісно – там, де ми можемо, ми наполягаємо на тому, щоб усе було з максимальним дотриманням безбар'єрності», – резюмував Денис Денищенко.
Були у людей із порушеннями зору і нарікання на обслуговування у сфері соціального захисту. Зокрема, пан Володимир має претензії до департаменту соціальної політики Луцькради.
«Не подобається мені, коли я, людина з інвалідністю, приходжу і мені працівники департаменту кажуть: «Ми заяви писати не можемо – знайдіть якусь людину в коридорі, яка Вам заповнить заяву». В ЦНАПі, податковій ніхто такого не скаже», – обурюється лучанин.
«Вперше чую таке, - відповіла директорка департаменту соціальної політики Луцької міської ради Вікторія Майборода – обов'язково з'ясую і врахую. В подальшому такого не буде однозначно».
Не забули обговорити і питання працевлаштування людей із порушеннями зору. Як повідомила директорка Волинського обласного центру зайнятості Алла Куцин, протягом поточного рокою служба надала послуги понад 1100 особам із інвалідністю.
«Ми не вказуємо статистичних даних, яка саме інвалідність у людини, – зазначила Алла Куцин, – але, працюючи з людиною, звичайно враховуємо нозологію. І коли спілкуємося з роботодавцями – підшукуємо підходящу роботу – то обговорюються всі необхідні питання. Торік ми мали позитивний досвід працевлаштування людини з порушенням зору – на одну з фірм на посаду менеджера».
До слова, одній із відвідувачок заходу, яка зізналась, що шукає роботу, очільниці міського та обласного центрів зайнятості запропонували кілька варіантів.
Що з освітою для луцьких учнів із порушеннями зору – розповів директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар.
«У нашій громаді понад 400 дітей – на інклюзивному навчанні і серед них 32 учні мають певні порушення зору, - проінформував Віталій Бондар. - Є у нас повністю незряча дитина, яка забезпечена всім необхідним – це і шрифт Брайля, і спеціальний принтер. Усі учні забезпечені і асистентом педагога, і відповідним супроводом».
Не оминули і тему транспорту та його доступності для незряччих.
«У Луцьку по доступності транспорту проблем як таких немає, – переконаний керівник відділу транспорту та інженерно-транспортної інфраструктури Волинської ОВА Олександр Тарасюк, – всі автобуси, які нині випускаються – з низькою підлогою. Що стосується області – ситуація дещо складніша, але ми з цим намагаємося боротися. На сполученнях між громадами та між містами провели конкурси перевізників і в конкурсних умовах – додаткові бали за те, що автобуси відповідають нормам доступності».
Загалом, спікери намагались відповісти на всі питання присутніх людей із порушеннями зору та домовились про додаткові зустрічі – зокрема з потенційними роботодавцями, аби незрячим та слабозорим лучанам і волинянам було простіше працевлаштуватися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: