NASA показало фото 16 галактик, що розкривають драматичну історію Всесвіту

Астрономи NASA представили унікальну галерею із 16 зображень далеких галактик, створену на основі даних обсерваторії Chandra та інших потужних телескопів, пише NV, інформує UAINFO.org.

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (НАСА) оприлюднило колекцію з 16 зображень галактик, що демонструє неймовірне розмаїття космічних процесів. На цих світлинах можна побачити зоряні системи з плавними спіральними рукавами, дискові галактики, а також галактики з потужними спалахами, що залишилися після утворення світил.

Науковці традиційно поділяють галактики на три основні класи:

• Спіральні (до яких належить і наш Чумацький Шлях) мають виразні закручені рукави, що розходяться від щільного ядра;
• Еліптичні галактики складаються переважно зі старих зір і часто є результатом злиття кількох менших систем;
• Неправильні (нерегулярні) галактики мають хаотичну форму й характеризуються дуже високою внутрішньою активністю.

Опубліковані зображення є результатом багаторічної співпраці орбітальних і наземних обсерваторій. В основі досліджень лежать рентгенівські вимірювання, отримані телескопом Chandra за десятиліття роботи. Їх доповнили дані з космічних телескопів «Джеймс Вебб», «Габбл», IXPE, Swift, NuSTAR та багатьох інших.

Фото: NASA/CXC/SAO

Рентгенівський діапазон є унікальним, адже дозволяє побачити екстремальні явища, непомітні у звичайному світлі: величезні хмари газу, розігріті до мільйонів градусів, речовину, яку викидають чорні діри, та залишки вибухів наднових зір. Саме ці процеси насичують космос хімічними елементами, з яких формуються планети, атмосфера й сам біологічний матеріал.

Зображення спіральних галактик Messier 33 та NGC 3938 дозволили детально вивчити структуру їхніх рукавів і наслідки зоряних катастроф. Галактики NGC 1672 та NGC 1385 продемонстрували, як центральні зоряні перемички спрямовують газ до центру, стимулюючи народження нових світил. Натомість у випадку NGC 4725 поштовхом до зореутворення стало зіткнення із сусідньою системою, що відбулося в далекому минулому.

Особе місце в галереї посідають галактики, які ми бачимо збоку, — NGC 4631 (галактика Кит) і Messier 82 (галактика Сигара). Інтенсивні зоряні вибухи породжують потужні газові потоки з температурою в мільйони градусів. Вони здатні викидати речовину та важливі хімічні елементи в міжгалактичний простір на відстані тисяч світлових років (десятків квадрильйонів кілометрів).

Не менш вражаючими є процеси в центрах галактик, де панують надмасивні чорні діри. У галактиці Центавр А спостерігається струмінь високоенергетичних частинок, що виривається з ядра у відкритий космос на десятки тисяч світлових років. У галактиці Messier 106 подібні джети розігрівають навколишній газ, формуючи аномальні спіральні структури. А відома галактика Сомбреро (Messier 104) демонструє величезне рентгенівське гало з гарячого газу навколо свого елегантного пилового диска.

Еволюція галактик нерідко супроводжується катастрофами. Наприклад, галактика Arp 143 демонструє наслідки лобового зіткнення, що породило кільцеву хвилю з нових зірок, схожу на кола на воді. А об'єкти NGC 3256 та II Zw 096 показують хаотичні наслідки злиття, які були дуже поширеними в ранньому Всесвіті. Ці спостереження надзвичайно важливі для розуміння майбутнього Чумацького Шляху, який через кілька мільярдів років має зіткнутися із сусідньою галактикою Андромеди.

Серед інших унікальних систем — галактика Messier 90, що втрачає газ під час руху крізь скупчення Діви, а також NGC 660 із рідкісною структурою «полярного кільця», де зорі обертаються перпендикулярно до основної площини.

Нова галерея, представлена НАСА, доводить, що галактики — це динамічні системи, які безперервно змінюються під впливом гравітації, чорних дір і космічних зіткнень.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube