Насильство над дитиною: хто має повідомити поліцію і що загрожує кривднику
Якщо дитина розповідає про побиття вдома, сусіди чують крики та плач, а родичі помічають, що вона боїться повертатися додому, дорослі мають повідомити про можливе насильство поліцію або службу у справах дітей. Чекати повторення випадку чи самостійно збирати докази для цього не потрібно.
Міністерство юстиції України нагадує, які дії можуть свідчити про насильство над дитиною, хто має повідомляти про небезпеку та які заходи можуть застосовуватися для її захисту.
Які дії порушують право дитини на безпеку
Батьки мають право обирати методи виховання, однак це право має законодавчі межі. Частина сьома статті 150 Сімейного кодексу України забороняє фізичні покарання дитини та інші покарання, які принижують її людську гідність.
Ляпаси, стусани, штовхання та щипання є проявами фізичного насильства. При цьому відсутність видимих тілесних ушкоджень не означає, що насильства не було.
Погрози, залякування та приниження можуть кваліфікуватися як психологічне насильство, якщо через них дитина відчуває страх за власну безпеку або безпеку близьких, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або зазнає шкоди психічному здоров’ю.
Економічним насильством можуть бути умисне позбавлення їжі чи одягу, залишення дитини без догляду, перешкоджання необхідному лікуванню або навчанню. Водночас сама по собі матеріальна скрута родини не означає вчинення насильства — у такому випадку сім’я може потребувати соціальної підтримки.
Держава також забезпечує захист дітей від сексуального насильства, зокрема з боку батьків або інших законних представників. Воно може відбуватися як із фізичним контактом, так і без нього, зокрема через сексуальну експлуатацію дитини для створення порнографічних матеріалів.
Чи потрібно чекати систематичного насильства
Повідомляти про насильство потрібно вже після першого випадку.
Систематичність є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України. Водночас окремий випадок насильства також може бути підставою для адміністративної відповідальності або, залежно від вчинених дій, відповідальності за іншою статтею Кримінального кодексу.
Дитина, яка стала свідком домашнього насильства, також вважається постраждалою. Тому під час звернення до поліції важливо повідомити, що насильство відбувалося в її присутності, та попросити зафіксувати цю обставину.
Стаття 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що якщо домашнє насильство, відповідальність за яке встановлена статтею 173-2, вчинено у присутності дитини, вона визнається потерпілою незалежно від того, чи було їй завдано фізичної шкоди. На дитину поширюються права потерпілого у цьому провадженні, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Як діяти, якщо стало відомо про насильство
За безпосередньої небезпеки потрібно телефонувати 102. Під час звернення слід назвати місце перебування дитини, описати подію, повідомити про наявність травм та зазначити, чи перебуває поруч імовірний кривдник.
Якщо дитині потрібна екстрена медична допомога, потрібно викликати 103. У разі травм або підозри на сексуальне насильство необхідно якнайшвидше звернутися до медичного закладу для отримання допомоги та документування результатів обстеження.
Потрібно повідомити і поліцію, і службу у справах дітей. Такий обов’язок, зокрема, мають фізичні особи, яким стало відомо про дитину, що перебуває у складних життєвих обставинах через жорстоке поводження або загрозу її життю чи здоров’ю.
Повідомлення потрібно подати невідкладно, протягом однієї доби, за місцем виявлення та/або проживання чи перебування дитини. Звернутися можна усно або письмово, у тому числі засобами електронної комунікації.
За безпосередньої небезпеки чекати завершення цього строку не можна.
У повідомленні варто вказати відомі факти: що сталося, коли та де це відбулося, хто може бути причетним і де зараз перебуває дитина. Якщо частина інформації невідома, це не повинно затримувати звернення.
Наявні матеріали потрібно зберегти та подбати про приватність дитини. Повідомлення з погрозами, медичні документи та відомості про свідків можуть допомогти встановити обставини. Водночас збирати такі матеріали потрібно без ризику для дитини.
Підготувати заяви та документи для звернення до суду можуть допомогти юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Матеріали слід передавати уповноваженим органам та фахівцям, які допомагають дитині. Публікація її імені, фотографій або подробиць пережитого може завдати додаткової шкоди та порушити право на приватність.
Стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства» забороняє без згоди законного представника розголошувати або публікувати інформацію про дитину, яка може заподіяти їй шкоду.
Хто захистить дитину, якщо кривдник — один із батьків
Якщо насильство вчиняє один із батьків, той із батьків, хто не є кривдником, може звернутися по захист дитини.
Якщо ж батьки або інші законні представники є кривдниками чи ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, питання надання їй допомоги вирішує орган опіки та піклування.
Захищати права постраждалої дитини, зокрема звертатися до суду в її інтересах, також можуть баба, дід, повнолітні брат або сестра, мачуха чи вітчим, якщо вони не є кривдниками.
Сама дитина також має право особисто звернутися по захист до служби у справах дітей, органу опіки та піклування та інших уповноважених органів.
Які заходи можуть припинити насильство
Якщо існує безпосередня загроза життю або здоров’ю постраждалої особи, поліція може винести терміновий заборонний припис строком до 10 діб. Його можуть винести за заявою постраждалої особи або з власної ініціативи поліції за результатами оцінки ризиків.
Такий припис може зобов’язати повнолітнього кривдника залишити місце проживання постраждалої особи, заборонити йому входити до цього місця та контактувати з нею. Припис може містити один або кілька таких заходів.
Пріоритетом є безпека постраждалої особи незалежно від того, кому належить житло.
Обмежувальний припис видає суд строком від одного до шести місяців. Він може передбачати заборону наближатися до постраждалої особи, контактувати з нею або перебувати у спільному житлі, а також обмеження спілкування з постраждалою дитиною.
Рішення про застосування таких заходів суд ухвалює з урахуванням обставин справи та оцінки ризиків.
За відповідною заявою обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців.
Де отримати консультацію та підтримку
Для отримання допомоги можна звернутися за такими номерами:
- 1547 — урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству та насильству стосовно дітей;
- 116 111 з мобільного або 0 800 500 225 зі стаціонарного — Національна гаряча лінія для дітей та молоді;
- 0 800 213 103 — система надання безоплатної правничої допомоги.
Усі діти мають право на безоплатну первинну та вторинну правничу допомогу. Йдеться про консультації, роз’яснення, допомогу у складенні заяв, скарг і процесуальних документів, а також захист і представництво інтересів у передбаченому законом порядку.
Дохід родини не впливає на це право.
Дитина може самостійно звернутися по консультацію. Порядок звернення для отримання допомоги адвоката залежить від її віку, питання та процесуального статусу.
Якщо інтереси дитини суперечать інтересам законного представника, про це потрібно повідомити юристу, щоб визначити належний порядок захисту її прав.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
